Москва ловить момент: Трамп надає Путіну нові переваги, а той відповідає ескалацією війни проти України, - NYT

Вашингтон забезпечив російському диктатору Владіміру Путіну низку “швидких перемог”. Президент США Дональд Трамп запропонував послаблення санкцій щодо російського дизельного пального, а також публічно закликав Україну обрати нового лідера. Трамп чинить тиск на Київ, щоб той припинив удари по російських нафтових об’єктах. Натомість Путін запропонував лише продовження війни, пише NYT, передають Патріоти України.

Через кілька хвилин після того, як Трамп оголосив про угоду щодо дизельного пального, Кремль підтвердив позицію Путіна про те, що він наразі не буде вести переговори з Україною, оскільки обурений ударами під час виборів до Держдуми.

Після цього Росія продовжила завдавати ударів по Україні.

Крім того, Путін продемонстрував намір ескалувати війну, прагнучи вивести з ладу енергетичну та водопровідну інфраструктуру України напередодні зими.

Путін отримує поступки з боку США, бо внутрішньополітичні потреби Трампа збігаються з давньою схильністю нинішнього очільника Білого дому ставати на бік Росії. Оскільки американський президент зосереджений на спробах знизити ціни на паливо напередодні проміжних виборів у США, він тисне на Київ, щоб той відмовився від своїх важелів впливу, не отримавши нічого натомість.

Україна заявила, що призупинить удари по нафтопереробних заводах, якщо Росія припинить атаки на українські енергетичні об’єкти напередодні зими. Коли Трамп у неділю, 11 жовтня, оголосив про “енергетичне перемир’я”, він мав на увазі лише призупинення ударів по нафтопереробних заводах в обох країнах. В Україні є лише один ключовий нафтопереробний завод, і російські удари практично вивели його з ладу ще у 2022 році.

Трамп рекламував свою енергетичну угоду з Путіним як приклад того, як він вирішує проблему з дизельним пальним у США, яка, на думку експертів, пов’язана радше з війною з Іраном, а не з ударами України по російських НПЗ. Українські чиновники розцінили це як зраду, що підриває багаторічну кампанію Заходу, спрямовану на те, щоб позбавити російську військову машину фінансування.

Можливо, такий крок Трампа навіть не надто сприятиме зниженню цін на дизельне пальне. Економісти зазначають, що обговорюваного обсягу пального недостатньо для того, щоб суттєво вплинути на ситуацію.

“Президент США зосереджений на єдиному — на собі та своєму баченні світу”, — зазначив директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Алєксандр Габуєв.

За словами Габуєва, така інтерпретація включає вперте заперечення Трампом того, що саме його рішення розпочати війну проти Ірану спричинило стрімке зростання цін на пальне.

“У його уявленні про світ війна в Перській затоці не відіграє жодної ролі в нинішній дизельній кризі, і для її вирішення потрібне якесь чарівне рішення за участю людини, до якої він має прихильність, а саме Владіміра Путіна”, — додав аналітик.

На початку цього року ситуація для Путіна виглядала складною. Витрати на війну стрімко зростали. Просування на полі бою сповільнилося. Світові ціни на нафту — головний експортний товар Росії — впали до рівня близько $60 за барель.

Тоді Трамп та Ізраїль розпочали війну проти Ірану. Ціни на нафту зросли до понад ста доларів за барель. Масове використання ракет протиповітряної оборони у відповідь на іранські атаки скоротило постачання для України, що зробило країну вразливішою. Поки Трамп шукав вихід із ситуації, війна США з Іраном дала Путіну новий козир у відносинах із Вашингтоном.

Оскільки війна Трампа з Іраном приносила вигоду Росії, Україна намагалася обмежити економічні прибутки Москви дедалі ефективнішими ударами по нафтопереробних заводах — саме цю кампанію Трамп зараз вимагає від Києва припинити.

Систематичні удари по російській нафтовій інфраструктурі відчутно вплинули на Росію, змусивши країну, яка є одним із найбільших у світі постачальників дизельного пального, призупинити експорт.

Оскільки українські удари призвели до скорочення видобутку, податкові надходження Росії від продажу нафти та газу за перші три квартали цього року знизилися на 17% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Тепер угода щодо дизельного пального може принести російській економіці мільярди доларів. Тривале припинення українських ударів по нафтопереробних заводах, якщо Київ погодиться на це під сильним тиском з боку США, може принести Росії значно більше грошей.

Нові “перемоги” Путіна не обмежуються лише угодою щодо дизельного пального. Цього року США також приймали російських міністрів під час заходів G20 у Північній Кароліні та Вісконсині. Також Путін отримав запрошення на саміт G20, який відбудеться у грудні в Маямі. Адміністрація президента США веде переговори щодо потенційних бізнес-угод із Кремлем, які, за словами команди Трампа, є стимулами для укладення мирної угоди.

Тим часом росіяни хочуть від президента США ще більше, зазначають аналітики.

Коли Трамп повернувся на посаду, Москва сподівалася, що США припинять будь-яку підтримку Києва та змусять президента України Володимира Зеленського піти на капітуляцію, здебільшого на умовах Кремля.

Сварка Трампа із Зеленським в Овальному кабінеті минулого року створила враження, ніби мрія Москви збувається. Рішення адміністрації Трампа припинити постачання зброї Україні та призупинити обмін розвідданими ще більше підживило ці надії.

Однак згодом обмін розвідданими між США та Україною відновився. Трамп підтримав укладення угоди, за якою європейські країни купують зброю для України у США. Однак мирні переговори під егідою Вашингтона зійшли нанівець, оскільки адміністрація Трампа зосередилася на війні з Іраном.

Російський політолог, який консультує Кремль, Федор Лук’янов заявив минулого місяця, що Україна залишиться практично без засобів оборони, якщо США повністю припинять військову підтримку. Але Трамп навряд чи зважиться на такий крок, оскільки повна поразка України не принесла б йому жодної похвали з боку американського політичного істеблішменту, зазначав Лук’янов.

Такий крок Трампа міг би також спровокувати рішучіші дії з боку Конгресу США, особливо після проміжних виборів. Нещодавно Конгрес ухвалив законопроєкт про нові санкції проти Росії.

Оскільки Трамп поки що не наважується змусити Україну капітулювати, Путін, імовірно, продовжуватиме ескалацію війни, вважає аналітикиня Центру досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ханна Нотте.

Путін давно переконаний, що зможе здобути перемогу, протримавшись довше за Україну та її західних партнерів, яких він вважає непостійними. Путін розраховує, що з часом західні країни відмовляться від масштабної підтримки України через власні внутрішні проблеми.

Президентські вибори у Франції наступного року можуть привести до влади лідерку ультраправих Марін Ле Пен, яка виступає за припинення фінансової допомоги Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також перебуває під тиском ультраправої партії, популярність якої стрімко зростає і яка наполягає на припиненні підтримки України.

“Можна стверджувати, що з погляду Кремля майбутнє виглядає кращим, сприятливішим для результату війни, який би більше відповідав його умовам. Щоб вплинути на його розрахунки, потрібно змінити таке уявлення про майбутнє, зменшити цей оптимізм”, — зазначив аналітик RAND Сем Чарап.

Спроби Трампа схилити Росію до завершення війни за допомогою вигідних економічних пропозицій не дають результату, адже Кремлю важливіше захопити контроль над Україною, ніж збагатитися. “Доларова дипломатія” Білого дому не діє на диктаторів, писала WP.

Редакційна колегія WP розкритикувала підхід Трампа, зазначивши, що президент США вкотре тисне не на ту сторону у війні.

Politico писало про дилему Зеленського: протистояти Трампу чи поступитися. Однак обидва варіанти небезпечні для України, зауважувало видання. Зеленський розуміє, що конфронтація з Трампом має свою ціну. Але те ж саме стосується і поступливості щодо вимог президента США, який дедалі більше схиляється до співпраці з Путіним.