Археологи завершили польовий етап дослідження Зарубського монастиря XI–XIII століть на Трахтемирівському півострові. Під час експедиції науковці виявили понад 200 фрагментів фрескового живопису, уточнили план давнього монастирського комплексу та зібрали матеріали для його подальшого дослідження і збереження.
Основною метою експедиції було визначити сучасний стан архітектурних решток монастирського комплексу, створити їх детальний план і 3D-модель, а також оновити картографічну інформацію про пам'ятку. Необхідність таких досліджень зумовлена тим, що архівні матеріали та артефакти попередніх експедицій нині перебувають у Москві, а сам Зарубський монастир розташований на березі Канівського водосховища, де абразійні процеси та складна геологічна будова схилів постійно змінюють стан пам'ятки.
У ході робіт археологи заклали сім зондажів і шість розвідувальних шурфів. На території Великого храму відкрили фундамент північно-східного стовпа, стіни, апсиди та фундамент південно-західного кута споруди, що дозволило суттєво уточнити її планувальну структуру. На території Малого храму зафіксували фундаментні рови та недосліджений культурний шар, пов'язаний із розбиранням храму.
Під час дослідження берегового розрізу науковці встановили існування двох похованих горизонтів, один із яких попередньо датується XII століттям. Для вивчення геологічної будови пам'ятки також провели буріння на глибину до 6,5 метра, що допомогло визначити перспективні ділянки для подальших досліджень.
До експедиції долучилися фахівці-реставратори Мар'яна Каплінська, завідувачка кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка», та Ігор Бокало, які відібрали зразки будівельних розчинів для лабораторного аналізу. Отримані результати дозволять порівняти розчини з різних частин монастирського комплексу та надати науково обґрунтовані рекомендації щодо подальшої консервації архітектурних решток.
Окремим напрямком експедиції стала промивка відвалів розкопок, які нині руйнуються хвилями Канівського водосховища. У результаті археологи виявили понад 200 фрагментів фрескового живопису, серед яких є уламки з графіті, літерами та елементами зображень. Крім того, зібрали значну кількість плінфи, будівельних розчинів, архітектурних деталей, антропологічного матеріалу та фрагмент хороса, знайдений у воді. Ця знахідка ще раз підтверджує втрату значної частини пам'ятки після створення Канівського водосховища.
Важливою складовою експедиції стала участь співробітників Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, які долучилися до польових досліджень. Отриману колекцію після її наукового опрацювання передадуть до музею для створення тематичної експозиції, присвяченої Зарубському монастирю.
Після завершення польового етапу відкриті архітектурні рештки законсервували, укривши їх геотекстилем для захисту від атмосферного впливу. Після наукового опрацювання зібрану колекцію передадуть до Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, де вона стане основою тематичної експозиції, присвяченої Зарубському монастирю.
За інформацією Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram