На Житомирщині на деградованих та малопродуктивних землях вирощують міскантус і енергетичну вербу
Про це кореспондентові Укрінформу повідомили в Департаменті агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА.
«Житомирська область має значний потенціал для розвитку вирощування енергетичних культур, зокрема міскантусу, енергетичної верби, тополі та інших багаторічних рослин, біомаса яких використовується для виробництва твердого біопалива. В області налічується 6651 га деградованих земель, що підлягають консервації, а також 19981,8 га малопродуктивних земель. Ці площі можуть стати ресурсом для вирощування енергетичних культур, зокрема міскантусу, при цьому не витісняючи традиційне сільське господарство», - поінформували в департаменті.
Там зазначили, що до початку повномасштабного вторгнення на території області вирощуванням енергетичних культур займалися 6 суб’єктів господарювання на площі майже 150 га. Основними культурами були енергетична верба, міскантус та павловнія.
Зараз на Житомирщині енергетичні культури вирощують лише два підприємства. Одне з них вирощує енергетичну вербу на площі 15 га, яку використовує для власних виробничих потреб, зокрема як паливо для сушіння врожаю зернових і технічних культур.
Інше є єдиним підприємством області, яке займається вирощуванням міскантусу гігантського у промислових масштабах. Товариство реалізує інноваційний проєкт у сфері вирощування енергетичних культур, розвитку біоенергетики та промислової переробки рослинної сировини.
«Загальна площа земель, які перебувають в обробітку підприємства, становить 332 га, з яких 124 га відведено під маточну плантацію для вирощування садивного матеріалу міскантусу. Створення розсадника здійснюється в межах спільного проєкту з британською компанією. На площі 100 га проводяться науково-дослідні роботи з метою вивчення технологічних особливостей вирощування культури та напрацювання практичних рекомендацій для подальшого розширення плантацій. У межах програми InnovateUkraine підприємство отримало фінансування в розмірі майже 2 млн фунтів стерлінгів на два роки для реалізації відповідного проєкту», - додали в департаменті.
В агровідомстві зазначили, що до 2032 року товариство планує закласти промислові плантації цієї культури на площі 2-2,5 тис. га з використанням маргінальних земель, зокрема покинутих, занедбаних, деградованих і малопродуктивних угідь. Підприємство також має намір створити індустріальний парк із виробництва паперової продукції на основі целюлози, отриманої з міскантусу, та розпочати будівництво заводу з виробництва пелет.
В ОВА наголосили, що окремим напрямом використання енергетичних культур є їх застосування у вирощуванні, зокрема ягідних насаджень. Завдяки швидкому росту павловнія підходить для створення вітрозахисних смуг навколо ягідних плантацій, що сприяє захисту насаджень від негативного впливу вітру та низьких температур взимку. Наприклад, окремі сільгосппідприємства області вже використовують насадження павловнії для створення таких смуг із метою захисту плантацій лохини.
Як повідомляв Укрінформ, на дні колишнього Каховського водосховища вже зафіксували щонайменше 400 видів рослин.
Фото: Robert Chen on Unsplash