На пагорбі між річками: яким був замок у Володимирі
Багатою і цікавою є історія міста Володимира на Волині. Чимало пам'яток не дійшли до нашого часу, зокрема не зберігся і князівський замок, збудований за валами у Х столітті. Про нього писали багато істориків, зокрема Олександр Цинкаловський, Микола Теодорович, а також Броніслав Галіцький.
Перу Броніслава Галіцького належить книга «Володимир на Волині», у якій він розповів про замок, – пише «Місто вечірнє».
Дитинець як центральну укріплену частину нового міста заснував перед 988 великий князь київський Володимир Святославич. Дитинець кінця 10 ст. значно зміцнили після того, як місто Володимир 1199 року за князя Романа ІІ Мстиславича став столицею Галицько-Волинського князівства. Син князя Романа, Данило Галицький, дбав про укріплення своїх міст, зокрема й Володимира, у якому він правив від 1215. Тоді на валах дитинця заввишки до 10 м стояли дерев’яні стіни з баштами, обмазані глиною і побілені (для захисту від підпалу). Однак у 1240 р. місто було зруйновано під час навали орди хана Батия.
Броніслав Галіцький народився у 1884 році. Він був поляком, закінчив духовну семінарію у Санкт-Петербурзі, отримав звання магістра богослів'я. Служив католицьким священником у костелі святих Якима і Ганни. Брав участь у підпільній боротьбі проти радянської влади. У 1941 році був розстріляний органами НКВС.
У книзі «Володимир на Волині» автор розповідає про будівництво замку за валами у Володимирі. Він зазначає, що в XIV столітті польський король Казимир Великий здобув Володимир і намагався захистити місто від литовців і татар. Для цього він розпочинає будівництво замку та обирає нове місце – простір між річками Луга, Смоча і Рилавиця, будує на насипному пагорбі замок і оточує його валами та мурами.
«Багато коней і волів протягом двох років звозили необхідні матеріали на будову, на будові працювало близько трьохсот людей. Керував будівництвом замку Вацлав з Тенчина», – йдеться в книзі.
У 1370 році король Казимир помер і замок був недобудований. До Володимира приходить литовський князь Любарт і забирає цеглу із Володимирського замку і використовує її для будівництва свого замку в Луцьку.
Наступний польський король Казимир Ягелончик, надаючи велике значення замку у Володимирі, у другій половині XV століття надає наказ городничому Солтану відбудувати Володимирський замок з допомогою Литовських староств. Замок був відбудований на давньому місці: на невисокому пагорбі, насипаному Казимиром Великим, оточеному водою.
Територія замку займала один гектар. До замку був прокладений міст, зведений на ланцюгах. Відбудований замок мав 4 круглі вежі й одну квадратну над брамою, а також 71 городню з дубового дерева. Городні були такими собі сховищами-кімнатами – у них під час нападу ворогів переховувалися місцеві жителі зі своїм майном.
Озброєння замку у 1552 році було таким: 1 гармата з бронзи, 3 гармати із заліза, 30 гаківниць, 4 бочки селітри.
Добре забезпечена шляхта Володимирського повіту, князі та місцеві жителі задля власної безпеки були змушені брати участь в утримані та обороні замку. Крім того, у 1532 році на володимирських міщан був покладений обов'язок платити мито, зокрема за користування мостами, а зібрані кошти використовувати для купівлі зброї та військових засобів для замку.
Головним наглядачем оборони та порядку в замку був королівський намісник, яким призначався кожен наступний Володимирський староста. За це він отримував доходи з міста, а саме з кожного будинку по 12 грошів.
Не лише Володимирський замок, але й усе місто перебувало у воєнному стані. З північно-західної частини місто було оточене огорожею, ровами та валами, а кожен міщанин мав для оборони по 1 чи 2 рушниці.
З опису 1765 року дізнаємося, що тогочасний стан Володимирського замку бажав бути кращим: вали попадали і пообсипалися. Міст був зруйнований, а тягар отримання замку лежав на місцевих цехах.
Станом на 1789 рік на замковій площі не було жодних забудов.
Оригінал книги Броніслава Галіцького «Володимир на Волині» зберігається у фондах Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: