На Поліссі серед боліт і лісів височіє гора, яку природа перетворила на неприступну фортецю (фото)
Неподалік села Дюксин та села Жобрин Рівненської області розташована одна з найцікавіших і водночас маловідомих пам'яток археології Погориння – Дюксинське городище, яке у місцевій традиції має назву Принжова гора. Цей природно-укріплений пагорб зберігає культурні пласти кількох епох, виступаючи мовчазним свідком тисячолітнього розвитку людської цивілізації на берегах Горині.
Про це розповіли у фейсбуці Деражненської громади.
Географічне розташування та топографія
Пам’ятка розташована орієнтовно за 0,5 км на південний захід від села Дюксин, в урочищі Закота. (Навпроти урочище Застав, де також пам'ятка археології місцевого значення).
Ландшафтні особливості: Городище займає природний останець яйцеподібної (овальної) форми в заплаві правого берега річки Горинь.
Розміри та площа: Довжина останця становить близько 60 м, ширина варіюється від 15 до 35 м, а загальна площа досягає 0,17 га.
Висота та захищеність: Майданчик піднімається над навколишньою заплавою на 10–12 метрів. З трьох боків схили пагорба є надзвичайно крутими. За припущеннями дослідників, у давнину вони зазнали додаткової штучної обробки — ескарпування, що перетворило останець на неприступну природну фортецю.
Стратегічний вузол: Об'єкт розміщений прямо навпроти місця впадіння річки Стубла в Горинь.
Історико-функціональне значення
Географічне положення Принжової гори визначало її ключову роль у системі давніх комунікацій краю:
Контроль переправи: Впадання Стубли в Горинь утворювало стратегічний транспортний вузол. Городище дозволяло контролювати як річковий рух, так і сухопутні броди й переправи через Горинь.
Митниця та форпост: У період VIII–XI століть об'єкт слугував укріпленим митним пунктом, де збирали мито з торгових караванів, та осередком місцевої адміністративної чи військової варти.
Укриття для населення: Невелика площа (0,17 га) свідчить про те, що це було не залюднене місто, а швидше феодальний замок, військово-митний пост або тимчасове сховище для навколишніх жителів у разі небезпеки.
Історія археологічних досліджень
Дюксинська пам'ятка потрапила у поле зору науковців у другій половині ХХ століття:
1960-ті роки: Об'єкт уперше зафіксовано в науковій літературі та внесено до реєстру археологічних пам’яток Рівненської області.
1987 рік: Відомий археолог Сергій Терський провів обстеження городища, зафіксувавши його точні топографічні дані та зібравши перший підйомний матеріал.
2007 рік: Комплексне обстеження пам’ятки здійснили дослідники Богдан Прищепа та Віктор Чекурков, які уточнили хронологічні межі використання території.
Культурні шари та хронологія
Під час наукових розвідок на городищі виявлено потужний культурний шар завтовшки 75–85 см. Археологічні знахідки свідчать про те, що ця панівна над місцевістю висота приваблювала людей у різні історичні епохи:
Енеоліт (IV–III тис. до н. е.): Матеріали пізньотрипільської культури вказують на перші поселення землеробів та скотарів.
Рання залізна доба (I тис. до н. е.): Знайдено артефакти милоградської культури, носії якої заселяли Полісся та Північне Поділля.
Ранньослов'янський та давньоруський періоди (VIII–XI ст.): Період найактивнішого функціонування об'єкта як городища. Археологи зафіксували значну кількість уламків ранньослов'янського ліпного посуду та гончарних горщиків IX–X століть.
Сучасний стан та проблеми збереження
На сьогодні Принжова гора потерпає від двох основних факторів:
- Зміна господарського використання території: У зв'язку з припиненням традиційного косіння сіна в заплаві Горині підніжжя та схили пагорба активно заростають чагарниками та дикорослою рослинністю. Це суттєво ускладнює підхід до пам'ятки та зміну її візуального сприйняття.
- Загроза несанкціонованих розкопок: Популярність об'єкта серед «чорних археологів» створює пряму загрозу цілісності культурного шару. Безсистемне нищення культурних пластів металошукачами назавжди стриає науковий контекст знахідок.
Дюксинське городище на Принжовій горі — це унікальний свідок формування торгових шляхів та оборонних систем Погориння. Збереження цієї пам'ятки є важливим завданням для громади села Дюксин, адже вона є не лише елементом природного ландшафту, а й важливою ланкою культурної спадщини всієї України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: