1 жовтня, у День захисників і захисниць України, в урочищі «Нетуша» поблизу села Тинне Сарненського району відбулася важлива історико-патріотична подія. На місці садиби батьків легендарного повстанця Степана Бакунця урочисто відкрили та освятили пам’ятний знак, присвячений першому вишколу старшин боївок ОУН-Р «Холодний Яр».
Про це повідомили у ГО "Поліська Січ".
Вишкільний табір, який отримав умовну назву-пароль «Холодний Яр», діяв у період із жовтня 1942 року по січень 1943 року. Він став першим навчальним центром для підготовки підстаршин та старшин (командирів) майбутніх бойових підрозділів Організації українських националістів під проводом Степана Бандери (ОУН-Р) не лише в Західному регіоні, а й на теренах усієї України.
Організатором вишколу на колишньому хуторі Нетуша став уродженець села Угринів, земляк і односельчанин Степана Бандери — Григорій Перегіняк («Коробка»).
Саме з випускників «Холодного Яру» 22–23 січня 1943 року поблизу хутора Поляна було сформовано першу збройну сотню боївок ОУН-Р. Очолювана Перегіняком, уніч із 30 на 31 січня 1943 року ця сотня провела свій перший легендарний бій проти німецьких окупантів у містечку Володимирець. Вже з квітня 1943 року ці бойові підрозділи офіційно перебрали назву «Українська Повстанська Армія» (УПА) — таку ж, яку з 28 червня 1941 року мали загони Поліської Січі Тараса Бульби-Боровця.
Хоча радянські окупанти вщент знищили хутір Нетуша, пам'ять про легендарне місце вдалося зберегти завдяки тривалій пошуковій і просвітницькій роботі. Засновник громадської ініціативи «Поліська Січ», краєзнавець, доброволець та засновник державної політики ціннісного національно-патріотичного виховання Микола Ляхович роками досліджував цю тему.
У серпні 2011 року відбулася краєзнавча експедиція «Поліської Січі» за участі Миколи Ляховича та письменника Петра Воробця. Разом із ними на місце вишколу приїхав безпосередній свідок тих подій — Олександр Сидорович Шмалюх (1925–2020).
У січні 1943 року сімнадцятирічним юнаком Олександр зголосився до повстанської боївки безпосередньо у своєму рідному хуторі. У 1944 році він потрапив у засідку НКВС біля батьківської хати і, аби врятувати родину від виселення та репресій, назвався чужим ім'ям — Степан Бакунець (на честь Степана Бандери). Під цим ім'ям повстанець прожив понад 70 років і відійшов у вічність у січні 2020 року.
"Саме на цьому місці в жовтні 1942 року Олександр Шмалюх під час відзначення визначної події курсантами вишколу "Холодний Яр" уперше, крім національного синьо-жовтого стяга, побачив червоно-чорний прапор. Як пояснили юнакові, це стяг національно-визвольної боротьби, де чорна смуга символізує українську землю, а червона — кров, яку проливають українці, захищаючись від окупантів", — пригадав під час виступу Микола Ляхович.
Пам'ятне місце вдалося облаштувати спільними зусиллями Немовицької сільської ради, місцевого старостинства, підприємців та ініціатора оновлення пам’ятки — жителя Тинного Петра Примака.
