На Тернопільщині на приватному городі знайшли залишки трипільського житла

У селищі Гусятин Чортківського району археологи досліджують раніше невідоме житло часів Трипільської культури, залишки якого виявили на приватному городі. Науковці вже розкопали фундамент споруди та припускають, що під землею може приховуватися ціле поселення площею близько одного гектара. Новини Тернополя про археологічні відкриття та інші події регіону також висвітлює Захід нет.

Знахідку виявили на звичайному городі

Про існування археологічного об'єкта стало відомо ще минулого року, однак повноцінні дослідження розпочали лише зараз. Розкопки проводять безпосередньо на приватній земельній ділянці у Гусятині.

За словами лектора-екскурсовода Гусятинського краєзнавчого музею Тараса Василика, археологи наразі відкрили фундамент одного трипільського житла. Водночас є підстави припускати, що ця споруда була частиною значно більшого поселення.

Щоб встановити точну кількість будівель та межі археологічної пам'ятки, необхідно провести геомагнітне дослідження території. Наразі коштів для таких робіт немає, тому науковці зосередилися на розвідкових розкопках.

Господарі роками знаходили уламки давньої кераміки

Перші свідчення існування тут трипільського поселення фактично виявили самі власники земельної ділянки. Під час обробки городу вони регулярно знаходили фрагменти стародавніх керамічних виробів.

Знахідки передавали до Гусятинського краєзнавчого музею. Переважно це були уламки глиняних глечиків різних форм із характерним для Трипільської культури орнаментом.

З часом музейним працівникам вдалося сформувати з предметів, знайдених лише на одному городі, окрему колекцію експонатів.

Велика кількість кераміки стала сигналом, що під верхнім шаром ґрунту можуть зберігатися залишки давніх споруд. Для детальнішого дослідження ділянки до Гусятина запросили археологів зі Львова.

Археологи оцінюють площу поселення приблизно в гектар

На розкопках працює колектив під керівництвом старшої наукової співробітниці відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України Яни Яковишиної.

Наразі фахівці проводять перший етап дослідження. Точні межі поселення ще невідомі, тому місця для розкопок визначають орієнтовно.

За попередніми оцінками археологів, загальна площа пам'ятки може становити приблизно один гектар.

Повністю розкрити виявлені житла планують під час наступного етапу робіт. Дослідники сподіваються знайти всередині залишки інтер'єру та інші предмети, які допоможуть більше дізнатися про побут людей, що мешкали тут тисячі років тому.

Тернопільські новини про знахідку можуть отримати продовження вже навесні наступного року, коли археологи планують повернутися до масштабніших розкопок та провести геомагнітну розвідку.

Поселення могло мати природний захист

Особливий інтерес для дослідників становить розташування давнього поселення. Ймовірно, трипільці обрали ділянку над річкою Збруч.

Місцевість була природно захищена з трьох боків урвищами та схилами. Потрапити до поселення можна було фактично лише з одного боку мису.

Через особливості рельєфу археологи припускають, що на єдиному доступному вході міг існувати додатковий оборонний рів. Підтвердити або спростувати цю версію мають подальші дослідження.

Чим особлива Трипільська культура

Трипільська культура існувала в епоху енеоліту протягом VI–III тисячоліть до нашої ери. Її пам'ятки виявляють на території сучасної України, Молдови та Румунії.

Трипільці займалися землеробством, створювали великі поселення та виготовляли характерну розписну кераміку. Однією з особливостей культури також була традиція періодичного спалювання власних жител.

Подальші розкопки у Гусятині мають показати, наскільки великим було поселення над Збручем і які археологічні об'єкти, окрім уже знайденого житла, збереглися під землею.