На Тернопільщині відбувся фестиваль лемківської культури

В урочищі «Бичова» біля міста Монастириська відбувся XXIV Міжнародний фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» – унікальна подія, яка щороку нагадує про силу пам’яті, єдність поколінь і незламність українського духу.

Урочисте відкриття розпочалося театралізованим прологом «Родинні обереги», виконанням Державного Гімну України та молитвою за мир.

Присутні вшанували хвилиною мовчання усіх полеглих Героїв.

Символічне запалення «Ватри Звитяги» стало знаком єднання українців у боротьбі за свободу і незалежність.

Вітаючи гостей фестивалю, начальник Тернопільської обласної військової адміністрації В’ячеслав Негода наголосив, що «Дзвони Лемківщини» — не лише про унікальну культуру лемків та про їхню самобутність, а про силу української нації, яка в єдності, пам’ять про трагічну історію лемків, депортованих із прадідівських земель у Польщі.

Лемки є прикладом незламності українського народу. Вони пережили депортацію, переслідування, але змогли перетворити біль на силу, зберегли свою культуру, ідентичність, – підкреслив очільник області. – Фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини» – це простір єднання людей. Місце, де зустрічаються минуле і сучасність, формується майбутнє.

У рамках фестивалю з нагоди 80-х роковин депортації українців з їхніх етнічних територій: Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя та Любачівщини начальник Тернопільської ОВА відзначив активних діячів лемківського руху та представників культури краю. Вручив цінні подарунки та грамоти обласної військової адміністрації.

Фестиваль зібрав лемків з різних куточків України та світу. Вперше приїхали представники Луганщини.

До окупації в Луганській області традиційно проводили етнофестиваль «Стежками Лемківщини». Адже 80 років тому в регіон було переміщено понад вісім тисяч лемків.

Начальник Тернопільської ОВА подякував луганчанам за участь та підкреслив: – Лемки з Луганщини були депортовані двічі. 80 років тому їх нищив тоталітарний режим, а росія зробила їх та їхніх нащадків вигнанцями вдруге. Але я вірю, що наші молитви будуть почуті, переможемо і ворог заплатить за це.

Окрім мистецького дійства і виступів фольклорних колективів під час фестивалю відбулася презентація нових книжкових видань на лемківську тематику, розгорнуто виставки:
– виробів майстрів народних художніх промислів,
– „Автентична колекція костюмів Новоайдарщини кінця 19 – початку 20 ст. в рамках проєкту „Врятована спадщина” Новоайдарівського краєзнавчого музею (Луганська область),
– „Лемківський цвіт в обороні України”.

Відбулися презентації:

– персональної виставки робіт лемківського різьбяра, воїна, котрий пропав безвісті, Івана Сівки „Лемко. Воїн. Митець”;

– персональної виставки картин воїна Володимира Симанишина „Незламний. Нескорений. Натхненний”.

– ляльки-лемкині авторства Олени Хмельницької – голови громадської організації „ВОЇНИ СВІТЛА. РУБІЖНЕ”, громадської діячки та волонтерки.

Також можна було переглянути фільми установи облради „Кінодністер” – „ЛемКіно: пам’ять у кадрі”, взяти участь у благодійному аукціоні для потреб ЗСУ.

Мистецький гість фестивалю – Академічний ансамбль народної музики „Візерунок” Тернопільської обласної філармонії.

На Ватряному полі діяло Містечко майстрів народно-художніх промислів, лемківська кухня, локація лемківських майстер-класів, фото-зона.

Фестиваль – нагадування про незламність духу українців, які попри випробування зуміли зберегти свою ідентичність.