На Волині жінка одружувалась з ухилянтами, бо їй обіцяли зуби й закордонний паспорт
На Волині чоловік організував схему фіктивних шлюбів, допомагав військовозобов'язаним одружуватися жінками, які мають першу або другу групу інвалідності, аби ті могли безперешкодно виїжджати за кордон. Сам організатор – підприємець у сфері перевезень. Видно, така бізнес-жилка і наштовхнула його на роль свахи. Бо ж якщо є попит, то і покупець знайдеться. Головне, як то кажуть, відшукати молоду.
Про це йдеться у сюжеті ТРК «Аверс».
Зацікавили його наречені лише з першою або другою групою інвалідності. Діяв зі спільником, бо ж за ним був пошук самих охочих виїхати за кордон. За матеріалами справи, на початку лютого він домовився з жінкою з інвалідністю про укладання фіктивного шлюбу.
«Розуміючи, що майбутня наречена – у скрутному становищі та не відмовиться від такої щедрої пропозиції, бо ж в якості весільного бонусу запропонував їй $500, встановлення зубів та навіть виготовлення закордонного паспорта. Схоже для того, аби новоспечені молодята поїхали у весільну подорож», – зазначають у відео.
Іронія в тому, що така схема працювала неодноразово. Як кажуть, раз пішло, то чого б не продовжити? Втім, бізнес прикрили. Чоловіка визнали винним за торгівлю людьми та незаконне переправлення осіб через державний кордон. У суді він провину свою визнав та щиро каявся – йому присудили два роки іспитового строку.
Однак таке рішення не сподобалося стороні обвинувачення, тому і подалися оскаржувати його у апеляції. Просять призначити підсудному реальне покарання.
«При засудженні за частиною другою статті 149 Кримінального кодексу України, оскільки ми просимо призначити реальне покарання, обов’язково мала застосовуватися конфіскація майна як додаткове покарання. Крім того, за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України суд не призначив додаткового покарання у вигляді позбавлення обвинуваченого права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. У цьому випадку таке покарання є обов’язковим і безальтернативним, а його призначення допускається навіть при застосуванні положень статті 75 Кримінального кодексу України та звільненні особи від відбування покарання», – наполягала прокурор Ольга Клок.
Залишити покарання без ізоляції чоловіка просить сторона захисту. Мовляв, він був просто жертвою обставин, бо ж не був ініціатором злочину, а лиш посередником. Ба більше, підзахисний має позитивну характеристику, та ще й на утриманні двоє дітей.
«Суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, однак зауважив, що обвинувачений фактично реалізував один із найм’якших їх проявів – вербування з метою експлуатації, не завдавши при цьому ні матеріальної, ні моральної шкоди потерпілій. При цьому суд також узяв до уваги безпосередньо вчинені обвинуваченим дії та зазначив у вироку, що, не будучи ініціатором, а отже й організатором вчинення цих злочинів, обвинувачений фактично виконував роль посередника між учасниками. Крім того, суд зазначив, що мій підзахисний не брав участі у безпосередньому переміщенні особи через державний кордон, а його дії були лише однією з ланок в організації перетину кордону за активної участі третіх осіб. Ці обставини суд урахував, і захист вважає рішення суду правильним, оскільки вони є пом’якшуючими вину обставинами», – зазначив захисник обвинуваченого.
Не прийшла до суду потерпіла, а це одна із тих самих наречених. Хоча, як каже захист, вона до потерпілого претензій немає. Сам весільний Купідон – небагатослівний, лиш просить пробачити його та суворо не карати.
Урешті, заслухавши усі сторони, волинська феміда вирішила залишити чинне покарання, а саме два роки іспитового терміну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: