На Волині попрощалися із полеглим Героєм Василем Криницьким
12-05-2026 10:23
Турійська громада провела в останню дорогу свого Захисника Василя Криницького із села Озеряни, який після довгих місяців невідомості повернувся додому на щиті.
Із 26 листопада 2023 року воїн вважався зниклим безвісти, інформують у громаді.
Увесь цей час рідні жили між надією та болем. Та, на жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили загибель військового.
У мирному житті Василь працював на залізниці. Був працьовитим, щирим, добрим, любив свою родину, любив життя і природу. Коли розпочалася повномасштабна війна, не залишився осторонь – спершу долучився до територіальної оборони, а згодом став на захист України у лавах Збройних сил.
Траурний кортеж Турійщина зустріла живим коридором шани та травневим цвітом, яким була встелена сумна дорога до рідного дому.
У селі Озеряни зібралися рідні, друзі, побратими, жителі громади. За душу воїна піднеслася спільна молитва. Рідними вулицями, де минули дитинство і юність Василя, Героя провели до місця земного спочинку.
Особливо щемким став момент, коли синьо-жовтий прапор, яким була вкрита домовина Захисника, передали дружині Василя. Нестерпний біль втрати назавжди оселився у серцях близьких та рідних. Без батьківської любові та підтримки залишився маленький син Макар – довгоочікуваний первісток.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і слава Герою!
Із 26 листопада 2023 року воїн вважався зниклим безвісти, інформують у громаді.
Увесь цей час рідні жили між надією та болем. Та, на жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили загибель військового.
У мирному житті Василь працював на залізниці. Був працьовитим, щирим, добрим, любив свою родину, любив життя і природу. Коли розпочалася повномасштабна війна, не залишився осторонь – спершу долучився до територіальної оборони, а згодом став на захист України у лавах Збройних сил.
Траурний кортеж Турійщина зустріла живим коридором шани та травневим цвітом, яким була встелена сумна дорога до рідного дому.
У селі Озеряни зібралися рідні, друзі, побратими, жителі громади. За душу воїна піднеслася спільна молитва. Рідними вулицями, де минули дитинство і юність Василя, Героя провели до місця земного спочинку.
Особливо щемким став момент, коли синьо-жовтий прапор, яким була вкрита домовина Захисника, передали дружині Василя. Нестерпний біль втрати назавжди оселився у серцях близьких та рідних. Без батьківської любові та підтримки залишився маленький син Макар – довгоочікуваний первісток.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна пам’ять і слава Герою!
Источник:
Волинські Новини


















