На Волині провели в останню дорогу воїна Сергія Гонтаря
24-08-2025 19:44

Сьогодні, коли Україна відзначає День Незалежності, Турійська громада схилила голови у скорботі. В останню земну дорогу провели Сергія Гонтаря, який віддав життя за свободу та незалежність України. Дорога ціна платиться за волю і свободу нашої країни…
Сергій народився у Луцьку, проте багато часу проводив у селі Осьмиговичі, поруч із бабусею та дідусем. Тут минуло його безтурботне дитинство, сюди він любив повертатися й у юнацькі роки. Саме ця земля стала для нього останнім земним прихистком.
Після школи Сергій навчався у Луцькому політехнічному інституті, а згодом продовжив здобувати освіту в Київському авіаційному інституті. Він був цілеспрямованим, енергійним, любив спорт і мріяв про майбутнє у вільній Україні.
У стрій українського воїнства Сергій став 2024 року. 6 серпня, виконуючи бойове завдання на Донеччині, він отримав важке поранення від ворожого дрону. Лікування проходив у Дніпрі та Черкасах. Та, попри всі зусилля медиків, 15 серпня 2025 року його серце зупинилося на 39-му році життя. У ті ж дні вороже влучання знищило й квартиру його родини у Луцьку.
Сьогодні рідні, побратими, односельчани та вся громада коридором шани зустріли воїна «на щиті» й провели його в останню земну дорогу. Із військовими почестями та спільною молитвою громада віддала Герою данину шани.
Світла пам'ять про Сергія завжди житиме у серцях рідних, побратимів та всіх, хто його знав.
Низько схиляємо голови й дякуємо за його жертовність і любов до України.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Сергій народився у Луцьку, проте багато часу проводив у селі Осьмиговичі, поруч із бабусею та дідусем. Тут минуло його безтурботне дитинство, сюди він любив повертатися й у юнацькі роки. Саме ця земля стала для нього останнім земним прихистком.
Після школи Сергій навчався у Луцькому політехнічному інституті, а згодом продовжив здобувати освіту в Київському авіаційному інституті. Він був цілеспрямованим, енергійним, любив спорт і мріяв про майбутнє у вільній Україні.
У стрій українського воїнства Сергій став 2024 року. 6 серпня, виконуючи бойове завдання на Донеччині, він отримав важке поранення від ворожого дрону. Лікування проходив у Дніпрі та Черкасах. Та, попри всі зусилля медиків, 15 серпня 2025 року його серце зупинилося на 39-му році життя. У ті ж дні вороже влучання знищило й квартиру його родини у Луцьку.
Сьогодні рідні, побратими, односельчани та вся громада коридором шани зустріли воїна «на щиті» й провели його в останню земну дорогу. Із військовими почестями та спільною молитвою громада віддала Герою данину шани.
Світла пам'ять про Сергія завжди житиме у серцях рідних, побратимів та всіх, хто його знав.
Низько схиляємо голови й дякуємо за його жертовність і любов до України.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Источник:
Волинські Новини