На Волині провели в останню дорогу захисника Сергія Левкова

Маневицька громада попрощалася зі старшим солдатом Сергієм Олександровичем Левковим, серце якого зупинилося 26 серпня 2026 року.

Сергій Олександрович народився та виріс на Маневиччині. Тут минули його дитинство і юність, тут він здобув професію водія-тракториста. Згодом оселився у Вараші, працював на будівництві РАЕС, пізніше — у Києві.

З початком повномасштабного вторгнення ворога Сергій долучився до лав оборонців України. Мужньо виконував військовий обов’язок, захищаючи територіальну цілісність та незалежність нашої держави. Старший водій мінометного взводу одного з військових підрозділів ЗСУ за бойові заслуги був відзначений нагородою Міністра оборони України «За поранення».

На жаль, війна залишає глибокі рани не лише на полі бою. Важкі воєнні будні, побачене й пережите підривають здоров’я тих, хто щодня стоїть перед обличчям смерті, захищаючи Батьківщину.

Читати ще: Внаслідок поранень помер військовий з Волині Володимир Медведюк

Сьогодні 49-річний Сергій Левков повернувся додому. Повернувся назавжди… Не так, як чекали рідні. Не для того, щоб обійняти батьків, побачити близьких, а щоб навіки спочити на рідній землі.

Траурну процесію з Вараша зустріли земляки у селі Колодії. Багатолюдною ходою провели бійця до Свято-Михайлівського храму, де було звершено чин похорону та молитву за спокій його душі.

А далі — дорога, встелена квітами, до рідного села. З болем і сльозами громада попрощалася із воїном біля батьківського дому. Тут звучали слова вдячності за його життя, мужність та відданість військовій присязі.

З усіма військовими почестями, під звуки пострілів почесної варти, на місцевому кладовищі поховали ще одного щирого патріота, сина, чоловіка, батька, брата, друга і побратима.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна пам’ять і слава Захиснику!