НБУ підняв ставку до 16%: протокол показав, хто сумнівався

Національний банк України підвищив облікову ставку з 15,5% до 16%. За це рішення на засіданні 16 вересня проголосували семеро з 10 членів Комітету з монетарної політики НБУ. Троє учасників виступили за збереження попереднього рівня ставки.
Про це йдеться у протоколі засідання Комітету з монетарної політики Національного банку України, оприлюдненому НБУ, передає «Апостроф».
Чому НБУ підвищив облікову ставку до 16%
Більшість членів комітету вважає, що ціновий тиск залишається стійким. Також вони врахували подальший вплив попередніх шоків пропозиції та посилення ризиків прискорення інфляції в середньостроковій перспективі.

Продовження після реклами

Підвищення ставки, на їхню думку, має зробити гривневі активи привабливішими. Це також може підтримати стабільність валютного ринку та збереження міжнародних резервів.
У НБУ пов’язують ці чинники з необхідністю контролювати інфляційні очікування та відповідні процеси.
Хто виступив проти підвищення ставки
Троє з 10 учасників дискусії запропонували залишити облікову ставку на рівні 15,5%.

Продовження після реклами

Свою позицію вони пояснювали стриманою динамікою базової інфляції та помітним уповільненням економічної активності в останні місяці.
Окремо члени комітету звернули увагу на наслідки російських обстрілів для економіки.

«Динаміка реального ВВП у третьому кварталі суттєво гірша, ніж прогнозував НБУ. Ділові очікування підприємств різко погіршилися, що, в тому числі, відобразилося й на ринку праці», – передає Нацбанк позицію одного з учасників дискусії.

За його словами, у серпні загальна кількість нових вакансій вперше від початку року виявилася нижчою за показник минулого року. На тлі обстрілів це може послабити споживчий попит і стримати зростання цін у наступні місяці.
Як обстріли впливають на споживчий попит
Інший учасник дискусії зазначив, що у серпні темпи зростання роздрібної торгівлі помітно сповільнилися. Серед причин він назвав руйнування об’єктів торговельної логістики та обстріли торговельно-розважальних центрів.
За даними Державної податкової служби, продажі знизилися за всіма категоріями товарів, крім техніки, яку купували для підготовки до опалювального сезону та можливих відключень електроенергії. Також стало менше реєстрацій нових автомобілів.
Учасник КМП припустив, що восени та взимку вплив російських атак на споживчий попит може посилитися. Серед факторів він назвав можливі відключення електроенергії, а також підвищений рівень небезпеки через довші повітряні тривоги у великих містах.
Які фактори можуть стримувати інфляцію
Серед інших чинників, які можуть стримувати зростання цін, член КМП назвав значну пропозицію продовольства на внутрішньому ринку.
За його словами, через труднощі з вивезенням урожаю Чорним морем на внутрішньому ринку залишається значний обсяг продовольства. Ситуація з експортом, на його думку, може не вирішитися найближчим часом.
Ще одним фактором він назвав мораторій на підвищення основних тарифів на житлово-комунальні послуги. Очікується, що уряд зберігатиме його ще тривалий час.
Що відбувається з гривневими депозитами та ОВДП
Учасники дискусії також обговорили ставки за гривневими депозитами та облігаціями внутрішньої державної позики.
Вони зазначили, що після липневого підвищення облікової ставки за цими інструментами майже не змінилися через часовий лаг дії монетарних рішень.

Продовження після реклами

Водночас це не призвело до зниження попиту на гривневі активи. За словами учасників обговорення, попит на них залишався жвавим.
Що впливає на рішення щодо облікової ставки
На засіданні також обговорювали скорочення ритмічності міжнародної допомоги та зменшення експортних надходжень через значні втрати металургійного й аграрного секторів.
Це збільшує чистий попит на валюту та посилює тиск на курс гривні. Прихильники підвищення ставки вважали, що дорожчі гривневі активи можуть підтримати валютний ринок і міжнародні резерви.
Один із членів КМП окремо звернув увагу на інфляційні очікування різних груп. Він відзначив погіршення очікувань фінансових аналітиків та негативні зміни в інформаційному тлі щодо цін на товари щоденного вжитку.
На його думку, це створює ризики для стабільності інфляційних очікувань населення. Додатковим аргументом за підвищення ставки він назвав посилення зовнішнього цінового тиску через подорожчання нафти та можливі вторинні ефекти від зростання цін на пальне.
Нагадаємо, прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що підвищення ПДВ на 1% у проєкті держбюджету України на 2027 рік пов’язане із запуском програми страхування бізнесу від воєнних ризиків. Для початку роботи механізму держава має внести близько $1 млрд.

Завантаження…

Більше оперативних новин у Telegram Апострофа

Поділитись публікацією: