Комісії та блокування карткових платежів — на додачу до цих проблем Національний банк України готує нові правила фінансового моніторингу, які зобов'яжуть банки автоматично відстежувати підозрілі перекази. Під контроль потраплять усі карткові платежі українців — система на базі штучного інтелекту аналізуватиме фінансові звички кожного клієнта.

Проєкт постанови НБУ, про який повідомляє видання The Page із посиланням на документ регулятора, запроваджує 16 конкретних ознак, за якими банки визначатимуть нетипову поведінку власників рахунків. У разі спрацювання кількох тригерів одночасно — картку заблокують до з'ясування обставин.

Як штучний інтелект оцінюватиме ризик переказів

За новими правилами банки не просто реагуватимуть на вже здійснені порушення, а постійно відстежуватимуть платіжну активність. Штучний інтелект формуватиме «звичний фінансовий профіль» кожного клієнта і позначатиме всі транзакції одним із трьох рівнів ризику ще до їх обробки.

Низький ризик — гроші проходять автоматично, без затримок. Середній ризик — банк призупиняє платіж для додаткової перевірки даних. Високий ризик — система автоматично блокує транзакцію, доки фахівці фінустанови не проведуть повний аналіз операції.

банківська картка

16 ознак підозрілих операцій: за що заблокують картку

Додаток до проєкту постанови містить перелік із 16 ознак нетипової поведінки клієнта. Якщо система зафіксує кілька таких тригерів одночасно, рахунок візьмуть під посилений контроль. Ось головні підстави для блокування:

  • клієнт відкриває багато карток без зрозумілої потреби — наприклад, десяток рахунків за короткий час;
  • аномальна кількість платежів: понад 10 поповнень рахунку протягом однієї години;
  • картка працює як «транзитна» — гроші надходять і миттєво переказуються далі, не затримуючись на рахунку;
  • підприємець приймає оплату за товари чи послуги на особисту картку від десятків різних людей;
  • платежі ініціюються з різних регіонів за проміжок часу, за який фізично неможливо туди дістатися;
  • користувач постійно змінює телефони та IP-адреси або з одного пристрою в банківський додаток заходять різні, не пов'язані між собою люди.

Повний список із 16 ознак Нацбанк оприлюднив у проєкті постанови — банки зобов'яжуть аналізувати всі ці фактори в комплексі, а не кожен окремо.

Кого внесуть до списків ризику

Документ зобов'язує банки створювати внутрішні переліки клієнтів, за якими потрібно стежити посилено. Дані про таких осіб зберігатимуть протягом одного року. До переліку потраплятимуть так звані «дропи» — люди, які передають свої картки третім особам для проведення сумнівних операцій. Також під нагляд візьмуть компанії, що навмисно вказують неправильний код діяльності, приховуючи реальний характер бізнесу.

У НБУ наголошують: це не загальнодержавний «чорний список», а внутрішня база кожного окремого банку. Тобто рішення про блокування ухвалюватиме конкретна фінустанова на основі власного аналізу.

Коли система запрацює

Наразі нові вимоги існують у статусі проєкту. Після ухвалення постанови фінансовий сектор отримає 90 днів на налаштування внутрішніх систем. Банки мають адаптувати програмне забезпечення, навчити персонал і протестувати алгоритми штучного інтелекту.

Що робити, щоб уникнути блокування картки

Хоча нові правила адресовані передусім банкам та платіжним установам, вони безпосередньо торкнуться й звичайних українців. Щоб не потрапити під автоматичне блокування, варто дотримуватися простих правил:

  • використовувати банківські картки виключно за призначенням — не передавати їх третім особам;
  • підприємцям — приймати оплату за товари та послуги лише на бізнес-рахунки, а не на особисті картки;
  • уникати надто частих переказів великих сум, якщо для цього немає зрозумілого пояснення;
  • бути готовими надати банку документи, що підтверджують походження коштів (договори, чеки, податкові декларації).