НБУ визнав незаконним кредитування під виглядом криптопозик: що робити клієнтам, якщо борг супроводжується погрозами

Позика в USDT, яка за місяць може майже подвоїтися, додаткові платежі, непрозорі умови та скарги на агресивне стягнення боргів. Саме на такі онлайн-сервіси звернув увагу Національний банк України.

Схема виглядала просто: людині пропонували позику, оформлену в криптовалюті USDT. Позичальник отримував кошти, а через певний строк мав повернути значно більшу суму з нарахованими платежами. Формально це подавалося як операція з криптоактивом, а не звичайний кредит. Однак НБУ, проаналізувавши такі операції, дійшов іншого висновку.

За їхньою економічною суттю регулятор побачив надання коштів у кредит фізичним особам. Тобто використання USDT у договорі саме по собі не змінювало суті операції: людина отримувала гроші в борг і повинна була повернути їх із додатковими нарахуваннями. За висновком НБУ, фактично йшлося про кредитування фізичних осіб у гривні, тоді як оформлення відносин через USDT дозволяло компаніям працювати поза правилами, встановленими для легального споживчого кредитування.

Масштаб проблеми виявився значним. НБУ отримав понад 970 звернень громадян, які користувалися такими послугами. Позичальники скаржилися на високі ставки, незрозумілі та неправомірні нарахування, непрозорі умови договорів і агресивні методи стягнення боргів. Серед заявників були також військовослужбовці та соціально вразливі громадяни.

Тому питання тут не в тому, можна чи не можна позичати USDT. Ключове питання інше: чи не маскували під криптовалютну позику звичайний споживчий кредит, щоб не виконувати вимоги українського законодавства до кредиторів. «Судово-юридична газета» вирішила розібратися, як працювала ця модель, чому НБУ визнав таку діяльність незаконною, що вже встановили суди та що може робити позичальник, якщо стягнення боргу перетворюється на погрози й переслідування.

650 USDT отримав – понад 1100 USDT маєш повернути

Цифри з договорів та особистих кабінетів користувачів добре показують, чому подібні позики викликали питання. Наприклад, за одним із розрахунків в одній із таких компаній позичальник отримав 650 USDT на 35 днів. У графі «До сплати на сьогодні» було зазначено:

• тіло позики – 650 USDT;
• відсотки – 300,30 USDT;
• послуги – 178,75 USDT.

Таким чином, за наведеними у розрахунку складовими загальна сума становить 1129,05 USDT. Тобто додаткові платежі складають 479,05 USDT, або приблизно 73,7% від початкової суми позики.

І тут важливо не плутати цю арифметику із законодавчо визначеною денною процентною ставкою. Ми можемо порахувати загальне фінансове навантаження за наведеними платежами, але юридичний показник денної процентної ставки розраховується за спеціальними правилами та не тотожний простому діленню всіх платежів на кількість днів.

Саме перевищення граничної денної процентної ставки НБУ назвав одним із порушень, виявлених під час аналізу діяльності і іншої компанії. Регулятор також вказав на порушення вимог щодо договорів, повної вартості кредиту, прозорості інформації та обов’язкових відомостей на вебсайті.

Подібна картина простежується і в розрахунку іншої компанії за позикою. У ньому зазначено:

• тіло позики – 1025 USDT;
• строк – 30 днів;
• відсотки – 722,38 USDT;
• послуги – 246 USDT.

За наведеними складовими до повернення виходить 1993,38 USDT. Отже, додаткові нарахування становлять 968,38 USDT, тобто близько 94,5% від тіла позики. Інакше кажучи, за місяць сума зобов’язання за таким розрахунком майже подвоюється.

Для позичальника це принципово важлива різниця між тим, щоб отримати криптовалюту на короткий строк і фактичним фінансовим навантаженням, яке виникає після підписання договору. Саме на такі умови, за даними НБУ, громадяни й скаржилися регулятору.

Що саме встановив НБУ

НБУ 2 квітня 2026 року окремо повідомив про результати аналізу діяльності такого онлайн-сервісу. Регулятор встановив ознаки надання фінансової послуги з надання коштів у кредит. Формально операції оформлювалися як позики у USDT, однак за економічною суттю, за висновком НБУ, йшлося про кредитування у гривні.

У НБУ звернули увагу на те, що така модель дозволяла обходити механізми українського фінансового регулювання. За результатами аналізу регулятор заборонив компанії надавати споживачам через онлайн-сервіс послуги, що мають ознаки фінансової послуги з надання коштів у кредит. Крім того, НБУ виявив перевищення максимальної денної процентної ставки, порушення вимог щодо захисту прав споживачів, непрозорість умов та відсутність частини обов’язкової інформації на сайті.

Таким чином, для регулятора питання було не в тому, що компанія просто використовувала USDT. Ключовим стало інше: під виглядом криптовалютної позики, за висновком НБУ, фактично надавався кредит, який мав би перебувати в українському правовому та регуляторному полі.

Ще раніше аналогічні висновки НБУ були зроблені щодо іншого онлайн-сервісу. Регулятор встановив, що фізичні особи-позичальники формально отримували позику в USDT, але економічно йшлося про отримання гривневих коштів. У матеріалах НБУ зазначено, що така модель приховувала фактичну видачу коштів у гривні шляхом оформлення позики в USDT.

За результатами аналізу НБУ також встановив:

• перевищення граничної денної процентної ставки;
• порушення вимог законодавства про захист прав споживачів;
• неналежне відображення повної вартості кредиту;
• інформаційну непрозорість;
• відсутність обов’язкової інформації на вебсайті.

У підсумку регулятор дійшов висновку про протиправність діяльності компанії та відповідного онлайн-сервісу.

Тобто позиція НБУ досить чітка: назвати операцію позикою в криптовалюті недостатньо, якщо за її економічною суттю вона є кредитуванням, яке здійснюється поза встановленим законом регулюванням.

Рішення НБУ про незаконність діяльності конкретного сервісу саме по собі не означає автоматичного визнання недійсним кожного укладеного договору. Кожна конкретна справа може мати свої обставини: як укладався договір, що саме отримав позичальник, чи підтверджено передачу коштів або криптоактиву, які платежі були передбачені договором, як вони нараховувалися та які саме норми законодавства порушені.

І тут особливого значення набуває судова практика.

Правова позиція Верховного Суду щодо криптопозик

Окремої уваги заслуговує постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 5 серпня 2026 року у справі №721/747/24. Спір стосувався договору позики «Доступний» №3512009736-146377, укладеного 27 квітня 2024 року між громадянином України та компанією по видачі позики. За договором позичальник мав отримати 500 USDT, а повернути позику – до 26 травня 2024 року. Позичальник просив визнати договір недійсним, зокрема посилаючись на те, що іноземна компанія не є українською фінансовою установою та не має відповідної ліцензії, а кредитування фізичної особи у криптовалюті не легалізоване українським законодавством.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у позові. Верховний Суд 5 серпня 2026 року залишив ці рішення без змін. Водночас із цієї справи важливий висновок: самого зазначення в договорі суми позики в USDT недостатньо – у конкретному спорі має бути встановлено факт виникнення самого позикового зобов’язання, тобто передачі позичальнику відповідного активу.

У цій справі такий факт суди визнали підтвердженим: передача 500 USDT була відображена в транзакції блокчейну TRON з електронного гаманця позикодавця на електронний гаманець позичальника.

Верховний Суд також виходив із того, що сторони уклали саме договір позики, а не договір споживчого кредитування. Електронний договір, підписаний сторонами, відповідав вимогам щодо письмової форми, а саме визначення предмета договору в криптовалюті із зазначенням гривневого еквівалента саме по собі не було підставою для його недійсності.

Тому важливо правильно сформулювати правовий висновок. Кредитор має довести не просто існування запису про борг, а факт виникнення позикового зобов’язання. Якщо кредитор посилається на криптовалютну транзакцію, суд оцінює, чи підтверджує вона фактичну передачу активу конкретному позичальнику.

Водночас у справі №721/747/24 Верховний Суд не встановлював, що непідтверджені операції сторонніх осіб не можуть бути доказом виникнення боргу. Навпаки, у конкретній справі передача 500 USDT була підтверджена блокчейн-транзакцією.

Ця постанова також не легалізує діяльність подібних сервісів загалом. Верховний Суд розглядав конкретний цивільний спір щодо конкретного договору позики та перевіряв, чи є підстави для визнання саме цього правочину недійсним.

Тому криптовалютна форма договору сама по собі не означає його автоматичної недійсності, але й не може використовуватися як спосіб автоматично вивести фактичне кредитування з-під українського регулювання.

Криптоборг – і вже не лише цивільний спір

Окремий вимір історії – робота з боржниками. У 2026 році правоохоронці повідомляли про викриття групи, яка, за версією слідства, використовувала онлайн-сервіси для стягнення криптоборгів. За даними поліції, для цього використовувалася ботоферма майже на 6000 абонентських номерів, а боржникам та їхнім близьким могли надсилати образливий контент і погрози.

За попередніми даними правоохоронців, сума завданих збитків становила понад 5 млн грн.

Що робити позичальнику: НБУ, поліція, кіберполіція і що робити з фотошопом

Якщо людина вже взяла таку позику, побачила різке зростання боргу, а тим більше зіткнулася з погрозами, переслідуванням або розсиланням інформації про себе третім особам, найгірше – просто видалити повідомлення і сподіватися, що все припиниться. Потрібно діяти одразу і розділити дві проблеми: сам борг та спосіб його стягнення.

Спочатку необхідно зробити скріншоти договору, особистого кабінету, розрахунку заборгованості, платежів, повідомлень та вимог про оплату. Якщо представники сервісу телефонують або пишуть із різних номерів, потрібно фіксувати номери, дати, час і зміст комунікації.

Коли тиск відбувається через Telegram, Viber, WhatsApp, електронну пошту або соціальні мережі, кіберполіція рекомендує якомога швидше зафіксувати цифрові сліди: зробити скріншоти, щоб на них було видно профіль або номер відправника, дату, час, текст повідомлення та URL-адресу. Для комунікації в режимі реального часу можна зробити запис екрана.

Якщо фотографію людини беруть із соцмережі, змінюють, додають принизливий чи образливий текст, а потім надсилають друзям, родичам, колегам або іншим контактам, потрібно зберегти весь цифровий ланцюжок.

Якщо таке повідомлення отримав знайомий, йому також не варто його видаляти. Потрібно зробити скріншот, зберегти сам файл, зафіксувати номер або профіль відправника та, за можливості, зробити запис екрана. Кіберполіція прямо рекомендує не зволікати з фіксацією цифрових слідів, оскільки повідомлення або публікації можуть бути видалені.

У зверненні потрібно описати не лише факт існування боргу, а саме незаконні дії: хто телефонує або пише, з яких номерів, що вимагають, кому надсилають інформацію, які фотографії використовують, які погрози висловлюють, де опублікований контент та які цифрові докази додаються.

Якщо є погрози – звертатися до поліції, а не чекати відповіді НБУ

Якщо надходять погрози фізичною розправою, погрози щодо родичів, переслідування або інші дії, які потребують негайного реагування, потрібно звертатися на 102. Національна поліція прямо зазначає, що номер 102 працює цілодобово. Для звичайних електронних звернень також діє офіційна форма на сайті поліції.

У заяві варто зазначити:

• назву сервісу;
• дату та умови укладення договору;
• суму отриманої позики;
• заявлену кредитором суму боргу;
• номери телефонів та акаунти, з яких надходять повідомлення;
• конкретний зміст погроз;
• інформацію про розсилання третім особам;
• дані про використання фотографій;
• посилання на публікації;
• перелік доданих доказів.

Якщо є реальна загроза життю чи здоров’ю, не потрібно чекати електронної відповіді – телефонуйте 102.

Якщо основний тиск відбувається в цифровому середовищі – через месенджери, соціальні мережі, електронну пошту, сайти або інші онлайн-ресурси – варто паралельно подати звернення до кіберполіції. Кіберполіція прямо зазначає, що звернутися можна навіть тоді, коли особа зловмисника невідома, а до звернення потрібно додати зафіксовані цифрові сліди.

А що робити з самим кредитором – звернутися до НБУ

Якщо йдеться про фінансову послугу або сервіс, діяльність якого має ознаки кредитування, доцільно окремо подати звернення до Національного банку. НБУ приймає звернення споживачів фінансових послуг через офіційні канали та розглядає питання, що належать до його повноважень.

До звернення можна додати договір, розрахунок заборгованості, скріншоти, листування та інші документи. Для консультацій щодо захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ також має контакт-центр 0 800 505 240.

При цьому звернення до НБУ не замінює звернення до поліції, якщо йдеться про погрози або можливий злочин. Це різні питання: НБУ оцінює діяльність учасника фінансового ринку в межах своїх повноважень, а правоохоронці – можливі правопорушення.

Якщо поширюють персональні дані

Якщо третім особам передають інформацію про борг, телефон, адресу, фотографії або інші персональні дані, потрібно так само фіксувати: що саме передали, кому, коли і з якого акаунта чи номера. За наявності підстав можна додатково звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань захисту персональних даних.

Кіберполіція також наводить контакти Омбудсмана серед органів, до яких громадяни можуть звертатися щодо захисту своїх прав.

Варто пам’ятати, що навіть якщо людина справді отримала позику, це не означає автоматичного права на погрози, переслідування чи приниження.

А якщо людина вважає, що сам розрахунок боргу незаконний, це питання потрібно вирішувати окремо – на підставі договору, факту передачі коштів, розрахунку нарахувань та вимог законодавства.

Чи можна вимагати повернути тільки тіло позики

Сам факт того, що НБУ визнав діяльність сервісу незаконною, не означає автоматичного списання всіх нарахувань за кожним договором. Так само й наявність підписаного договору не означає, що кредитор автоматично має право вимагати будь-яку суму, яку сформувала його інформаційна система.

Це особливо важливо з огляду на висновки НБУ про перевищення граничної денної процентної ставки та порушення вимог щодо повної вартості кредиту.

Навіть якщо між сторонами існує боргове зобов’язання, спосіб його стягнення не може перетворюватися на погрози, переслідування чи незаконний тиск на самого позичальника або його близьких.

Історія показує: юридична оцінка кредиту не залежить лише від того, як його назвали у договорі. Для НБУ принциповою стала економічна сутність операцій – формально USDT, але фактично, за висновком регулятора, кредитування у гривні поза українським фінансовим регулюванням.

Водночас Верховний Суд у конкретній справі №721/747/24 показав інший бік проблеми: криптовалютна форма договору сама по собі не робить його недійсним. Якщо сторони уклали електронний договір позики, а факт передачі USDT підтверджений, суд може визнати такі правовідносини саме позикою, а не споживчим кредитуванням.

Тому потрібно розбиратися що саме було отримано, на яких умовах, чи підтверджена передача, як сформувалася заборгованість і чи відповідають нарахування вимогам українського законодавства. А якщо разом із вимогою повернути гроші починаються погрози, розсилання інформації знайомим або створення принизливих фотоколажів, це вже окрема проблема, яку потрібно документувати та передавати на оцінку правоохоронцям.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо посилення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність шахрайських «кол-центрів» № 4986-IX (проєкт закона 10190). Закон посилює відповідальність за створення кол- центрів та залучення до участі в них.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.