Не лише штраф, а й конфіскація: за що можуть назавжди забрати собаку чи кота у власника

09-10-2026 07:36
news-image
В Україні собаку чи кота можуть забрати у власника навіть після однієї прогулянки, якщо порушення правил вигулу спричинило шкоду здоров’ю людини або її майну.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

В Україні домашнього кота чи собаку можуть конфіскувати за жорстоке поводження з твариною, а також у випадках, коли порушення правил утримання собак і котів спричинило шкоду здоров’ю людини або її майну. Водночас не кожне порушення правил утримання тварин є підставою для конфіскації. Законодавство визначає конкретні умови її застосування, а остаточне рішення ухвалює суд.

Коли за законом можуть конфіскувати домашню тварину

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», право власності та інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені обов’язком дотримання норм і вимог цього Закону.

Цією ж статтею передбачено, що право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації.

При цьому оплатне вилучення та конфіскація мають різну правову природу. Конфіскація передбачає примусове безоплатне вилучення, тоді як оплатне вилучення передбачає відшкодування вартості майна у встановленому законом порядку.

Стаття 29 КУпАП визначає конфіскацію предмета, який став знаряддям учинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, як його примусову безоплатну передачу у власність держави за рішенням суду.

При цьому конфісковано може бути лише предмет, який перебуває у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Особливості застосування конфіскації тварин установлюються КУпАП та іншими законами.

Отже, право власності на кота чи собаку не є безумовною перешкодою для його вилучення, проте конфіскація допускається лише за передбачених законом підстав.

Конфіскація за жорстоке поводження з котом чи собакою

Адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами передбачена статтею 89 КУпАП.

Частина перша цієї статті охоплює знущання над тваринами, зокрема безпритульними, яке спричинило їх мучення, завдало фізичного болю чи страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва або загибелі. Відповідальність також передбачена за залишення тварин напризволяще та інші порушення правил утримання й поводження з ними.

За такі дії встановлено штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 3 400 до 5 100 гривень.

Водночас санкція передбачає конфіскацію тварини, якщо її перебування у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Таким чином, для конфіскації за частиною першою статті 89 КУпАП важливим є не лише встановлення відповідного адміністративного правопорушення, а й наявність передбаченої законом загрози для тварини.

Частина друга статті 89 КУпАП встановлює відповідальність за ті самі дії, вчинені стосовно двох або більше тварин, групою осіб або особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення.

У таких випадках передбачено штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 5 100 до 8 500 гривень, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Конфіскація тварини за цією частиною статті також передбачена за умови, що подальше перебування у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Отже, законодавство пов’язує застосування конфіскації за першою та другою частинами статті 89 КУпАП з необхідністю захисту життя і здоров’я тварини.

Чи можуть конфіскувати собаку, якщо вона покусала людину

Окрема підстава для конфіскації домашніх тварин передбачена статтею 154 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення правил утримання собак і котів.

Частина перша цієї статті передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, порушення встановлених вимог щодо вигулу, а також неприбирання власником екскрементів тварини під час перебування у громадському місці, крім передбачених законом винятків.

За такі порушення громадянам загрожує попередження або штраф від 170 до 340 гривень, а посадовим особам — попередження або штраф від 340 до 850 гривень.

Повторне протягом року вчинення дій, передбачених частиною першою статті 154 КУпАП, тягне за собою штраф для громадян від 340 до 510 гривень, а для посадових осіб — від 510 до 1 020 гривень.

Водночас частина третя статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, визначені частиною першою, якщо вони спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну.

У такому разі для громадян передбачено штраф від 1 700 до 3 400 гривень із конфіскацією тварин, а для посадових осіб — від 3 400 до 5 100 гривень із конфіскацією тварин.

Таким чином, якщо собака покусала людину, питання про її конфіскацію залежить від установлених обставин правопорушення.

Самого факту укусу недостатньо для автоматичного застосування частини третьої статті 154 КУпАП. Необхідно встановити, які саме правила утримання були порушені, чи спричинило порушення шкоду здоров’ю людини та чи існує причинний зв’язок між порушенням і його наслідками.

Водночас у разі встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 154 КУпАП, санкція цієї норми прямо передбачає штраф із конфіскацією тварин.

Аналогічний підхід застосовується, якщо внаслідок порушення встановлених правил утримання собаки або кота було заподіяно шкоду майну людини. Для застосування відповідної санкції мають бути встановлені всі необхідні ознаки правопорушення.

Чи можуть забрати собаку за вигул без повідка або намордника

Порушення правил вигулу собак є підставою для адміністративної відповідальності, однак не кожне таке порушення передбачає конфіскацію тварини.

Частина перша статті 154 КУпАП установлює відповідальність за вигулювання собак без повідків та намордників із передбаченим законом винятком щодо собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак, а також за вигулювання у не відведених для цього місцях.

Водночас стаття 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначає вимоги до особи, яка супроводжує домашню тварину.

Зокрема, під час вигулу поза місцем постійного утримання необхідно забезпечити наявність повідка для собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя або здоров’я людини. Для собак порід, включених до затвердженого Кабінетом Міністрів України Переліку небезпечних порід собак, передбачена також наявність намордника.

Отже, законодавство не встановлює однакової вимоги щодо обов’язкового використання намордника для всіх собак незалежно від породи.

Якщо порушення правил вигулу охоплюється частиною першою статті 154 КУпАП, але не спричинило передбачених частиною третьою наслідків, санкція встановлює попередження або штраф без конфіскації тварини.

Так само повторне протягом року порушення, передбачене частиною другою статті 154 КУпАП, саме по собі не передбачає конфіскації.

Натомість якщо порушення правил утримання або вигулу спричинило шкоду здоров’ю людини чи її майну та встановлено інші необхідні ознаки правопорушення, виникають підстави для застосування частини третьої статті 154 КУпАП, яка передбачає конфіскацію тварин.

Коли за жорстоке поводження з твариною настає кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами передбачена статтею 299 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини першої цієї статті кримінально караними є жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, зокрема безпритульними, а також порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва або загибелі тварини.

Ця норма також охоплює нацьковування тварин одна на одну з хуліганських чи корисливих мотивів, пропаганду жорстокого поводження, публічні заклики до вчинення відповідних дій та поширення матеріалів із такими закликами.

За частиною першою статті 299 КК України передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до трьох років із конфіскацією тварини.

Якщо відповідні дії вчинено у присутності малолітнього чи неповнолітнього, частина друга статті 299 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років із конфіскацією тварини.

Частина третя цієї статті встановлює відповідальність за дії, передбачені першою або другою частинами, якщо вони вчинені з особливою жорстокістю, щодо двох і більше тварин, повторно, групою осіб або за інших кваліфікуючих обставин, визначених цією нормою.

За такі діяння передбачено позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років із конфіскацією тварини.

Частина четверта статті 299 КК України встановлює відповідальність за діяння, передбачені попередніми частинами статті, вчинені з метою створення зображень, творів, кіно-, відео- чи аудіопродукції, а також за збут або поширення такої продукції, що пропагує жорстоке поводження з тваринами.

Санкція передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років із конфіскацією тварини.

Таким чином, санкції статті 299 КК України передбачають конфіскацію тварини у випадках кримінально караного жорстокого поводження.

Водночас не кожне порушення правил утримання тварини є кримінальним правопорушенням. Для притягнення особи до кримінальної відповідальності необхідно встановити ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статті 299 КК України.

Чи можуть тимчасово вилучити кота чи собаку до рішення суду

Законодавство України передбачає можливість тимчасового вилучення тварини до остаточного вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Відповідний порядок визначено статтею 265-5 КУпАП.

Згідно з цією нормою, за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до КУпАП може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 КУпАП, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Про тимчасове вилучення складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначає Кабінет Міністрів України.

Крім того, до такого вилучення застосовуються положення КУпАП щодо тимчасового вилучення речей і документів з урахуванням особливостей, установлених статтею 265-5.

Таким чином, за наявності законних підстав уповноважені посадові особи можуть тимчасово вилучити кота або собаку ще до остаточного вирішення справи.

Водночас тимчасове вилучення не є конфіскацією та саме по собі не означає остаточного припинення права власності на тварину.

Питання про застосування конфіскації як адміністративного стягнення вирішується судом.

Чи можуть забрати собаку, якщо вона перебуває на вулиці без власника

Перебування собаки без супроводу власника може бути підставою для її вилову відповідно до законодавства про поводження з безпритульними тваринами.

Однак вилов собаки та її конфіскація — різні правові процедури.

Відповідно до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», собаки, які перебувають без власника у визначених законом громадських місцях, вважаються безпритульними та підлягають вилову незалежно від породи, належності й призначення.

Наявність у собаки нашийника, номерного знака або намордника сама по собі не виключає можливості її вилову за встановлених законом умов.

При цьому вилов здійснюється в порядку, визначеному законодавством про захист тварин, і не є адміністративним стягненням у вигляді конфіскації.

Отже, вилов собаки, яка перебуває без супроводу, сам по собі не свідчить про припинення права власності на неї.

Хто має право ухвалити рішення про конфіскацію собаки чи кота

Відповідно до статті 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям учинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, здійснюється за рішенням суду.

Отже, остаточне рішення про конфіскацію домашньої тварини як адміністративне стягнення не може самостійно ухвалювати поліцейський чи інша посадова особа, уповноважена складати адміністративні матеріали.

Водночас такі посадові особи в межах передбачених законом повноважень можуть здійснювати тимчасове вилучення тварини відповідно до статті 265-5 КУпАП.

Під час вирішення справи суд має встановити наявність події та складу адміністративного правопорушення, оцінити докази й визначити, чи існують законні підстави для застосування відповідної санкції.

Зокрема, у справах за статтею 89 КУпАП значення має встановлення загрози життю або здоров’ю тварини в разі її перебування у власника.

У справах за частиною третьою статті 154 КУпАП необхідно встановити факт порушення відповідних правил утримання, заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну та причинний зв’язок між ними.

У кримінальному провадженні питання конфіскації тварини вирішується відповідно до положень кримінального та кримінального процесуального законодавства.

Чи можуть конфіскувати тварину лише через скаргу сусідів

Сам факт звернення сусідів до поліції чи інших уповноважених органів зі скаргою на власника собаки або кота не є самостійною правовою підставою для конфіскації тварини.

Скарга може стати приводом для перевірки повідомлених обставин та вирішення питання про наявність ознак правопорушення.

Проте конфіскація як адміністративне стягнення можлива лише за умови встановлення відповідного правопорушення і передбачених законом підстав для застосування такої санкції.

Наприклад, частини перша та друга статті 154 КУпАП передбачають відповідальність за порушення правил утримання собак і котів, але не встановлюють конфіскації тварини.

Натомість частина третя цієї статті передбачає штраф із конфіскацією, якщо відповідне порушення спричинило заподіяння шкоди здоров’ю людини або її майну.

Також сама по собі скарга про неналежне поводження з твариною не означає її автоматичної конфіскації за статтею 89 КУпАП. Для застосування цієї санкції необхідно встановити передбачені відповідною нормою обставини, зокрема загрозу життю або здоров’ю тварини в разі подальшого перебування у власника.

Водночас за наявності законних підстав тварина може бути тимчасово вилучена до остаточного вирішення справи.

Що варто врахувати власникам домашніх тварин

Законодавство України передбачає декілька правових ситуацій, за яких особа може втратити право власності на кота чи собаку.

У разі жорстокого поводження з твариною стаття 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» допускає припинення права власності або інших речових прав за рішенням суду шляхом оплатного вилучення чи конфіскації.

За статтею 89 КУпАП конфіскація передбачена, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

За частиною третьою статті 154 КУпАП конфіскація передбачена у разі порушення встановлених правил утримання собак або котів, яке спричинило шкоду здоров’ю людини чи її майну.

Стаття 299 КК України передбачає конфіскацію тварини у випадках кримінально караного жорстокого поводження з тваринами.

При цьому тимчасове вилучення тварини відповідно до статті 265-5 КУпАП необхідно відрізняти від конфіскації, оскільки воно застосовується до остаточного вирішення справи та саме по собі не припиняє права власності.

Отже, в Україні собаку чи кота не можуть конфіскувати лише через сам факт скарги, порушення правил вигулу або незадоволення сусідів. Для конфіскації необхідні конкретні підстави, передбачені законодавством, встановлення відповідних обставин і рішення суду.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ