Не мала статусу пам’ятки: в облуправлінні культури прокоментували розбір церкви XVIII cт. на Рівненщині

Повідомляє Суспільне.Рівне.

Позицію щодо церкви в селі Забороль озвучила головна спеціалістка відділу охорони історико-культурної спадщини Тетяна Бурченя 27 травня в етері "Українське радіо. Рівне":

"На даний час офіційно ця культова споруда не перебувала на державному обліку і громада села не порушила ніякого законодавства з охорони культурної спадщини. Попереднього звернення щодо взяття цієї церкви на облік, як об'єкту культурної спадщини на адресу управління культури не надходило – ні від органів місцевого самоврядування, ні від будь-якої громадської організації, ні від науковців".

Вона додала, що таке ж роз'яснення з управління культури і туризму надали й окружній прокуратурі у відповідь на офіційний запит.

Тетяна Бурченя також заважила, що до них можуть звертатися з пропозиціями щодо взяття на облік, як пам'яток, розташованих в області об'єктів:

"Дослідники, наші науковці мають більш плідно працювати в цій галузі, досліджувати, збирати всю інформацію. Зробити подання на наше управління – ми готові все розглядати. В нас засідає, до речі, орган консультативної ради, яка складається з науковців, архітекторів, краєзнавців, які розглядають будь-яке подання і на підставі їхнього висновку управління культури, як орган охорони культурної спадщини, бере на державний облік.

Такі пропозиції також можуть надсилати релігійні громади й органи місцевого самоврядування.

Про зруйновану на Рівненщині церкву XVIII століття Суспільне писало 20 травня. Про цей факт повідомляв історик Микола Бендюк. З його слів, храм порізали бензопилами, а на його місці почали будівництво нового. Також на території церкви виявили черепи та людські кістки.

Історик зазначав, що перша згадка про церкву датована 1762 роком:

"Знищена одна із найяскравіших церковних пам'яток традиційної волинської церкви у нашому регіоні. Якщо зараз копнути, то ми отримаємо у три-чотири яруси поховання".

Суспільному селяни пояснювали, що бензопилою храм не різали, людських кісток не бачили, а церкву знесли, бо стіни були трухляві.

На місці старого храму парафіяни планують збудувати новий. Історик та мистецтвознавець Микола Бендюк знесення церкви назвав цей випадок "знищенням пам'ятки".