Не тоне і вміє дихати під водою: на Поліссі росте унікальна «волохата» папороть з епохи динозаврів (фото)
На Поліссі на поверхні водойм Нобельського нацпарку можна помітити незвичайні зелені «острівці». Це – сальвінія плаваюча, дивовижна і дуже давня водна папороть.
Про реліктову рослину розповідають на фейсбук-сторінці Нобельського національного природного парку.
Здавалося б, звична зелень на воді, але за цією рослиною ховається унікальна історія, складні еволюційні механізми та навіть сигнали про зміну клімату.
Живий релікт динозаврів та шматочок тропіків
Сальвінія – це світло-зелена плаваюча папороть та реліктова рослина третинного періоду. Реліктами називають види, які є «живими пережитками» минулих геологічних епох і сьогодні існують у певній невідповідності з сучасними умовами. Найдавніші знахідки представників цього роду відомі ще з крейдяного періоду.
Батьківщиною рослини є тропіки Південної Америки, проте сьогодні вона має широкий ареал: зустрічається в Африці, тропіках і помірних широтах Азії, а також на півдні Європи. В Україні вона росте у стоячих і слабопроточних заплавних водоймах. Те, що сальвінії стало так багато у наших широтах, є свідченням про зміну клімату.
Цікаво, що з 13 видів роду сальвінієвих, які зустрічаються в прісних водоймах планети, лише сальвінія плаваюча є однорічною рослиною, тоді як решта – багаторічники тропічної зони. Свою назву рослина отримала завдяки італійському ботаніку П. А. Мікелі, який назвав її на честь свого сучасника – філолога та поета А. М. Сальвіні.
Рослина не має класичного коріння
Сальвінія живе на межі повітряного й водного середовищ і має унікальну будову. Ось головні цікаві факти про її анатомію:
-
Відсутність справжнього коріння: У рослини немає класичних коренів. Горизонтальне стебло завдовжки від 3 до 8 см (іноді до 15 см) має вузли, у кожному з яких збираються по три видозмінені листки-вайї.
-
Розподіл обов'язків: Два овально-еліптичні листки плавають на поверхні та відповідають за фотосинтез. Третій листок – розсічений на 9–14 долей, занурений у воду, виконує функцію кореня та живить рослину поживними речовинами.
-
Секрет нетонучкості: На поверхні плавучих листків ростуть численні білі щетинисті волоски (трихоми), які вкриті гідрофобним шаром і не змочуються водою. Завдяки їм усередині утворюються бульбашки повітря, які підтримують оптимальне положення рослини.
-
Здатність «дихати» під водою: Через те, що волоски затримують шар повітря, плавучі вайї сальвінії можуть зберігати газообмін навіть тоді, коли з тих чи інших причин опиняються під водою протягом кількох тижнів.
Розмноження, статус та користь у природі
Різноспорова водна папороть розмножується спорами, які достигають у серпні–вересні, а також вегетативно – через розгалуження та відділення частин стебла. Спори часто розносяться птахами. З настанням осінніх холодів вегетативні органи відмирають, а наприкінці літа біля основи занурених вай розвиваються кулеподібні спорокарпії, які восени занурюються на дно.
Для дикої природи сальвінія надзвичайно корисна: вона слугує цінним і багатим на вітаміни та мікроелементи кормом для водоплавних птахів. Люди ж часто висаджують її в акваріумах та штучних водоймах для декорування.
Проте у дикій природі її стан тривожний:
- Сальвінія плаваюча занесена до третього видання Червоної книги України як вид, чия популяція стрімко скорочується через осушення водойм, їх забруднення та заростання річок.
- Окремі угруповання сальвінії також занесені до Зеленої книги України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: