Український військовий Вадим Летунов переплутав бліндаж і забіг у російський, коли його позицію знищили дрони.
Після цього бійцю ЗСУ з пораненням довелося два тижні жити в одному бліндажі з росіянином. Про це пише британське видання The Guardian
Видання The Guardian називає цей випадок «сюрреалістичною та вражаючою історією», адже російським та українським військовим нечасто доводиться вести тривалі розмови.
Журналісти видання, які поспілкувалися з Вадимом Летуновим, дізналися, що 34-річний одесит тримав свою позицію, яку росіяни обстрілювали по 6–7 годин щодня, використовуючи дрони-камікадзе та міномети. Він розповів, що наприкінці лютого росіянам вдалося зруйнувати його бліндаж, де перебував він та його побратим.
За словами Вадима, йому пощастило вижити, а от його товариш загинув. Коли він побіг у напрямку інших позицій ЗСУ, то помітив укріплену позицію серед дерев.
«Я зайшов у бліндаж і побачив хлопця у формі, який цілився в мене з автомата. Я сказав йому, що я з такої-то бригади і що мене розбомбили. Хлопець сказав: «Заходьте». Ну, я зайшов. А потім я почув його акцент. Він був росіянином. Я сказав: «Ти не один з нас, чи не так? Будь ласка, не вбивайте мене», — згадує він.
Тоді росіянин на ім’я Нікіта наказав Летунову спуститися в крихітну підземну камеру і сказав йому, що не буде стріляти, бо той беззбройний. Також він показав українцю на саморобний хрест, зроблений з дерев’яних дощок, де був напис «Спаси и сохрани».
Він запевняв, що відпустить Вадима наступного дня вранці, але не зробив цього. Тоді український військовий швидко зрозумів, що його єдиним шансом вижити є маніпуляція ворогом. Військовий з Одеси знав трохи про психологію та швидко з’ясував, що Нікіта раніше був наркоманом і дрібним злочинцем, який пішов на фронт, щоб вийти на свободу.
Також він змусив українця роздягнутися та обшукав його одяг, сподіваючись знайти наркотики, адже вірив у пропаганду Кремля, яка переконує росіян, ніби всі українські військові вживають наркотики.
Наступні кілька днів Нікіта, сидячи в холодному бліндажі майже без їжі, розповідав бійцю ЗСУ про велич армії РФ. При цьому він страждав від різких перепадів настрою.
«Він перетворювався на маніяка, приставляв зброю до мого чола і казав: «Я зараз тебе вб’ю». Я почав молитися […], а потім настала тиша. Я чув, як він відклав зброю убік. Він просто миттєво передумав. Як це пояснити?» — згадує українець.
Поки Летунов був у полоні, командування 118-ї бригади вважало, що він загинув. Його матері та дружині навіть повідомили, що він, можливо, уже не повернеться додому.
За словами українського військового, раз на день дрон доставляв у бліндаж 250 грамів їжі: переважно це була пачка каші, варення та невелика пляшка води.
Тож росіянин давав своєму полоненому один шматочок шоколаду на день і воду у кришці від пляшки. А потім почав скаржитися на брак їжі та необхідність збирати дощову воду і «пити власну сечу».
«Одного ранку він сказав мені: «Може, це мені варто тобі здатися?». Я відповів: «Не потрібно». Але я сказав йому, що умови [в українському полоні] хороші: триразове харчування, сигарети, Женевська конвенція», — розповідає українець.
Боєць ЗСУ пригадує, що ця розмова повторювалася п’ять разів. І коли у бліндажі закінчилася вся вода, а Нікіта вже не витримував, вони пішли шукати воду.
«Ми вийшли в туман і почули, як над нами гуде дрон. Це був український. Ми повісили табличку біля дерева. На ній був мій позивний – «Картман» – і номер бригади. Я став на коліна, показав на табличку і вигукнув, що я українець», — розповідає Вадим.
Але дронщики подумали, що вони обоє росіяни, і спробували атакувати їх другим дроном – камікадзе. Але той розбився. Другу атаку встигли скасувати, бо командир впізнав Вадима Летунова.
Тоді дрон ЗСУ доставив їм трохи їжі, але на цьому полон для українського військового не закінчився. Вони ще жили в бліндажі, аж поки одного дня там раптом не з’явився український бронетранспортер.
«Я не вірив до останнього моменту, що мені вдасться звідти вибратися», — згадує українець.
Тоді Вадим і Нікіта помінялися ролями, і вже російський окупант потрапив в український полон. Але його умови виявилися куди кращими, ніж ті, в яких два тижні довелося прожити українцю.
Під час перебування в полоні Вадим Летунов втратив палець на нозі через гангрену, а зараз пересувається на милицях та проходить лікування в реабілітаційному центрі в Одесі.
А росіянина, ймовірно, обміняють на когось із українських військових, після чого він знову швидко опиниться на фронті, пише видання.