Неплатоспроможність виникла до КУзПБ - чи відповідатиме керівник за борги?
Виникнення загрози неплатоспроможності підприємства до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) саме по собі не виключає можливості покладення солідарної відповідальності на керівника. Водночас засновник або учасник товариства лише через свій корпоративний статус суб'єктом такої відповідальності не є.
Такий підхід сформулював Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 30 вересня 2026 року у справі № 916/5286/24(916/2403/25).
Спір виник у межах справи про банкрутство, в якій ліквідатор просив покласти солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів на колишнього та чинного керівників боржника, а також на його учасників. Підприємство тривалий час перебувало у стані неплатоспроможності, однак із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство своєчасно не звернулося.
Неплатоспроможність виникла до 21 жовтня 2019 року
Ключовим стало питання застосування частини 6 статті 34 КУзПБ у часі. Загроза неплатоспроможності боржника виникла ще до 21 жовтня 2019 року, коли КУзПБ було введено в дію. Попереднє законодавство не передбачало солідарної відповідальності керівника за невиконання обов'язку звернутися до суду.
Верховний Суд виходив із того, що загроза неплатоспроможності є не одномоментною подією, а триваючим фінансово-економічним станом. Відповідно, неподання керівником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство також може мати характер триваючої бездіяльності.
Для адвоката зайва година пошуку рідко буває просто зайвою годиною: це час, який можна було витратити на аналіз справи, підготовку позиції або роботу з клієнтом. LIGA360 скорочує цей шлях, щоб юридична інформація швидше перетворювалася на рішення, з яким можна працювати. Перевірте, скільки часу LIGA360 може звільнити у вашій практиці.
Тому, якщо загроза неплатоспроможності виникла до 21 жовтня 2019 року, але продовжувала існувати після цієї дати, керівник, який залишався на посаді, мав виконати вже встановлений КУзПБ обов'язок. Якщо після спливу місячного строку він не забезпечив звернення боржника до суду, така подальша бездіяльність може стати підставою для солідарної відповідальності.
При цьому йдеться не про ретроспективне застосування КУзПБ до поведінки керівника до 21 жовтня 2019 року, а про оцінку невиконання ним обов'язку вже після введення Кодексу в дію.
Чи можуть відповідати учасники товариства
Верховний Суд також наголосив, що відповідальність кожної особи має оцінюватися індивідуально з огляду на її статус, повноваження та період їх здійснення.
Якщо керівники змінювалися, новий керівник не звільняється від обов'язку звернутися до суду лише тому, що загроза неплатоспроможності виникла за його попередника. Водночас особа, яка припинила виконувати повноваження керівника до запровадження відповідної відповідальності, не може відповідати на підставі частини 6 статті 34 КУзПБ.
Самого статусу засновника, учасника чи акціонера також недостатньо. Суд зазначив, що учасник товариства не уповноважений лише в силу свого корпоративного статусу подавати від імені юридичної особи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За результатами розгляду Верховний Суд залишив у силі рішення про солідарну відповідальність керівника, який продовжував здійснювати свої повноваження після введення КУзПБ у дію. Водночас рішення апеляційного суду в частині відповідальності колишнього керівника та двох учасників товариства було скасовано.
Читайте повну аналітичну статтю, щоб дізнатися, як Верховний Суд обґрунтував триваючий характер неплатоспроможності, розмежував відповідальність керівника й учасників товариства та уточнив свою попередню практику.