Незаконна порубка дерев: хто відповідає, які штрафи діють і коли справа може стати кримінальною

Сам факт спилювання дерева ще не означає порушення закону. Водночас право власності на земельну ділянку також не завжди дає безумовне право знищувати всі дерева, які на ній ростуть. Для встановлення законності рубки насамперед необхідно визначити, де розташоване дерево, кому належить земельна ділянка, чи належить насадження до лісового фонду, чи має територія спеціальний природоохоронний статус і який дозвільний порядок поширюється на конкретний випадок.

Це має принципове значення і для відповідальності. За незаконне спилювання дерева можливий адміністративний штраф, а за наявності передбачених законом ознак — і кримінальна відповідальність. При цьому штраф не замінює відшкодування шкоди, завданої довкіллю: така шкода за наявності підстав може бути розрахована та стягнута окремо.

Окремо необхідно відрізняти відновну вартість зелених насаджень від шкоди, заподіяної їх незаконним знищенням. Відновна вартість може сплачуватися в межах процедури цілком законного видалення дерева і не є санкцією за правопорушення.

Спочатку треба встановити, де росте дерево

Єдиного універсального порядку видалення дерев в Україні немає.

Для зелених насаджень у межах населених пунктів діють Закон України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядок видалення зелених насаджень у населених пунктах, затверджений постановою Кабміну №1045 від 1 серпня 2006 року.

Для дерев і чагарників за межами населених пунктів, які не належать до лісового фонду, з 24 червня 2026 року діє новий експериментальний Порядок, затверджений постановою Кабміну №802 від 17 червня 2026 року.

Для дерев у лісах, полезахисних лісових смугах, на територіях природно-заповідного фонду, а також для окремих охоронюваних видів рослин діють спеціальні норми. Тому перед юридичною оцінкою рубки необхідно встановити не лише кадастрові межі ділянки, а й правовий статус самих насаджень.

Дерева у місті чи селі: загальне правило — потрібен ордер

Стаття 28 Закону «Про благоустрій населених пунктів» встановлює, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів, за встановленими законом винятками. На об’єктах благоустрою також прямо заборонено самовільно знищувати дерева та кущі.

За загальним правилом видалення зелених насаджень здійснюється на підставі дозволу — ордера на видалення зелених насаджень. Його видає виконавчий орган відповідної сільської, селищної або міської ради.

Після змін законодавства процедура сформульована досить чітко: загальна ордерна процедура починається із заяви суб’єкта господарювання, в якій зазначається причина необхідності видалення насаджень. Після її надходження компетентний орган утворює комісію. До неї входять, зокрема, представники заявника, власника або користувача земельної ділянки, компетентного органу та територіального органу Держекоінспекції. Комісія визначає стан насаджень, їх відновну вартість і складає акт обстеження.

Якщо відновна вартість підлягає сплаті, ордер видається не пізніше наступного робочого дня після подання документа, що підтверджує її сплату. Сам ордер видається безоплатно.

Отже, мешканець не може самовільно спиляти дерево у сквері, парку, на вулиці чи іншому об’єкті благоустрою лише тому, що воно затіняє вікна, засмічує територію листям або, на його думку, перебуває у незадовільному стані.

Чи можна спиляти дерево у власному дворі

Для приватних земельних ділянок Порядок №1045 встановлює спеціальний виняток.

Пункт 10 Порядку передбачає, що видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника або користувача земельної ділянки без сплати відновної вартості. При цьому пункт 3 Порядку прямо виключає випадки, передбачені пунктами 7–10, із загальної ордерної процедури.

Таким чином, якщо йдеться про звичайне дерево на приватній земельній чи присадибній ділянці в населеному пункті, для його видалення за Порядком №1045 власнику не потрібно проходити загальну процедуру отримання ордера і сплачувати відновну вартість.

Але це правило не слід трактувати як абсолютний дозвіл знищувати будь-які об’єкти рослинного світу на приватній землі. Необхідно враховувати спеціальні режими територій та об’єктів природно-заповідного фонду, охоронюваних видів рослин, лісового фонду, пам’яток природи та інші встановлені законом обмеження.

Так само має бути достовірно встановлено, що дерево справді знаходиться в межах приватної земельної ділянки, а не за її межею — наприклад, на комунальній території.

Аварійне дерево не завжди можна спиляти самостійно

Особливо уважно закон розмежовує видалення аварійних дерев і випадки безпосередньої небезпеки.

Пункт 7 Порядку №1045 встановлює, що аварійні, сухостійні та фаутні дерева на об’єкті благоустрою видаляє балансоутримувач на підставі акта, складеного відповідно до встановленої процедури.

Інший режим діє, коли існує реальна невідкладна небезпека.

Частина четверта статті 28 Закону «Про благоустрій населених пунктів» дозволяє підприємствам, установам, організаціям або громадянам негайно видаляти пошкоджені дерева або кущі чи їх частини, якщо їх стан загрожує життю чи здоров’ю громадян або майну фізичних чи юридичних осіб.

Пункт 8 Порядку №1045 передбачає також негайне видалення зелених насаджень у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної чи надзвичайної ситуації або коли їх стан загрожує життю, здоров’ю чи майну. Після цього оформлюється відповідний акт.

Отже, закон не дає підстав прирівнювати поняття «аварійне дерево» до права будь-якої особи спиляти його на власний розсуд. Для аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об’єктах благоустрою передбачена процедура за участю балансоутримувача. Негайне видалення без попереднього оформлення документів допускається саме тоді, коли наявні визначені законом обставини, що вимагають невідкладних дій.

При законному видаленні насаджень у населеному пункті в установлених випадках сплачується їх відновна вартість.

Методика визначення відновної вартості зелених насаджень, затверджена наказом №127 від 12 травня 2009 року, визначає її як платіж, що обраховується для зелених насаджень у населених пунктах при їх видаленні або втраті у зв’язку з відведенням земельної ділянки.

Тому сплату відновної вартості не можна називати «штрафом за дерево». Це елемент передбаченої законом процедури законного видалення.

Водночас Порядок №1045 встановлює випадки, коли така вартість не сплачується. Окремий виняток, як зазначалося вище, діє для приватної земельної та присадибної ділянки.

Нові правила для дерев за межами населених пунктів

Важливою новелою 2026 року стала постанова Кабінету Міністрів №802 від 17 червня 2026 року, яка набрала чинності 24 червня 2026 року. Вона запровадила експериментальний порядок видалення дерев і чагарників за межами населених пунктів.

Йдеться насамперед про дерева і чагарники, які не належать до лісового фонду України.

Порядок передбачає можливість їх видалення, зокрема, для виконання підготовчих і будівельних робіт, знесення аварійних, сухостійних, фаутних, самосійних і порослевих дерев, ліквідації аварій на інженерних мережах, відновлення світлового режиму у визначених приміщеннях та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, аварій і стихійного лиха. Для передбачених пунктом 3 Порядку випадків відновна вартість не сплачується.

За загальним правилом видалення таких дерев у межах територіальної громади здійснюється на підставі ордера, який видає виконавчий орган відповідної сільської, селищної чи міської ради або військова адміністрація, якщо її утворено.

Власник приватної землі за межами міста чи села також має виняток

Пункт 5 нового Порядку №802 прямо передбачає: якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності та не належить до лісового фонду України, дерева і чагарники на ній видаляються за рішенням її власника без сплати відновної вартості.

Загальна вимога щодо ордера на такий випадок не поширюється.

Тобто після 24 червня 2026 року законодавство прямо розрізняє ситуацію на приватній нелісовій земельній ділянці та видалення дерев на інших землях за межами населеного пункту.

Однак спочатку необхідно точно встановити статус земельної ділянки й насаджень. Сам факт того, що дерево росте «за селом», не означає, що воно не належить до лісового фонду або не перебуває під іншим спеціальним режимом охорони.

На які дерева постанова №802 не поширюється

Порядок №802 прямо передбачає низку винятків.

Зокрема, він не застосовується до дерев і чагарників за межами населених пунктів, віднесених до лісового фонду України; зелених насаджень у населених пунктах; визначених законом лісових насаджень у прикордонній смузі; заходів з утримання та збереження полезахисних лісових смуг на землях сільськогосподарського призначення; земельних ділянок, які у встановленому законом порядку віднесені до самозалісених; окремих територій бойових дій та тимчасово окупованих територій, а також об’єктів рослинного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України.

Окремий режим діє й для природно-заповідного фонду.

Отже, застосовувати пункт про право власника приватної ділянки на видалення дерев без попереднього з’ясування їх правового статусу ризиковано.

Якщо дерево належить до лісового фонду

Порядок №1045 для населених пунктів і Порядок №802 для нелісових насаджень за їх межами не замінюють вимог лісового законодавства.

Для спеціального використання лісових ресурсів Лісовий кодекс передбачає спеціальний дозвільний режим. Заготівлю деревини не можна прирівнювати до видалення звичайного дерева на приватній присадибній ділянці.

Тому аргумент «земля моя, отже лісові дерева можу рубати без дозволу» сам по собі не є достатнім. Для лісових насаджень необхідно встановлювати право користування лісовими ресурсами та наявність відповідного спеціального дозволу, якщо його вимагає лісове законодавство.

Хто саме має право спилювати дерево

Право прийняти рішення про видалення і право фактично виконати роботи не завжди належать одній особі.

На об’єкті благоустрою аварійні, сухостійні та фаутні дерева відповідно до пункту 7 Порядку №1045 видаляє балансоутримувач.

За загальною ордерною процедурою роботи здійснюються відповідно до виданого ордера. Якщо право виконання робіт передається іншій особі, Закон «Про благоустрій населених пунктів» і Порядок №1045 передбачають переоформлення ордера.

На приватній земельній або присадибній ділянці, яка підпадає під пункт 10 Порядку №1045, рішення приймає власник або користувач.

На приватній земельній ділянці за межами населеного пункту, яка не належить до лісового фонду, рішення відповідно до пункту 5 Порядку №802 приймає її власник.

Нарешті, у випадку безпосередньої небезпеки, передбаченому частиною четвертою статті 28 Закону, негайне видалення пошкодженого дерева, куща або їх частини може бути здійснене підприємством, установою, організацією або громадянином.

Саме тому відповідь на запитання «хто може спиляти дерево» залежить не від того, хто має бензопилу, а від правової підстави видалення.

Який штраф передбачений за незаконну рубку дерева у населеному пункті

Стаття 153 КУпАП передбачає відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев і чагарників у населених пунктах, а також за пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, які не віднесені до лісового фонду, або їх незаконну порубку.

Для громадянина санкція становить від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для посадової особи або фізичної особи — підприємця — від 30 до 50 НМДГ.

Для визначення саме суми штрафу один НМДГ дорівнює 17 грн. Отже, йдеться про 170–510 грн для громадянина та 510–850 грн для посадової особи або ФОП. Правило про застосування 17 грн стосується саме розміру штрафу; для кваліфікуючих вартісних критеріїв у кримінальному й адміністративному законодавстві діє інший механізм.

Це важливе розмежування, оскільки невеликий розмір адміністративного штрафу не означає, що всі майнові наслідки незаконної рубки обмежаться кількома сотнями гривень.

За незаконну порубку у лісі санкція інша

Стаття 65 КУпАП передбачає відповідальність за незаконну порубку і пошкодження дерев або чагарників, а також за перевезення та зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників та інші визначені цією статтею порушення.

Штраф становить для громадян 30–60 НМДГ, тобто 510–1020 грн, а для посадових осіб — 150–300 НМДГ, тобто 2550–5100 грн.

За повторне протягом року правопорушення стаття 65 передбачає підвищені санкції.

Окремою статтею 65-1 КУпАП встановлено відповідальність за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та інших зазначених у ній захисних лісових насаджень. Штраф становить 510–765 грн для громадян і 1020–1530 грн для посадових осіб.

Чому після штрафу можуть окремо стягнути ще й шкоду за дерево

Адміністративний штраф і відшкодування шкоди мають різну правову природу.

Штраф є заходом адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Стягнення шкоди спрямоване на компенсацію негативних майнових наслідків порушення природоохоронного законодавства.

Частина третя статті 42 Закону «Про благоустрій населених пунктів» прямо встановлює: притягнення винної особи до відповідальності не звільняє її від обов’язку відшкодувати шкоду, завдану порушенням законодавства у сфері благоустрою.

Частина четверта тієї ж статті передбачає, що така шкода, як правило, компенсується в повному обсязі, а її розмір визначається за затвердженими таксами, методиками та розрахунками.

Отже, юридично неправильним є твердження: «я заплатив штраф за спиляне дерево, тому більше нічого не винен».

Якщо незаконним спилюванням заподіяно шкоду, наявні правові підстави для її відшкодування, а розмір належним чином розрахований, така сума може вимагатися окремо від адміністративного штрафу.

Це не є другим адміністративним штрафом за те саме правопорушення.

Як визначають суму екологічної шкоди

Тут особливо важливо не змішувати різні нормативні режими.

Для незаконного знищення або пошкодження зелених насаджень у межах міст та інших населених пунктів діють такси, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №559 від 8 квітня 1999 року. Документ є чинним.

Для шкоди, заподіяної лісу, застосовуються такси постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року. Постанова є чинною в редакції від 26 грудня 2025 року.

При цьому сфера застосування постанови №665 не обмежується виключно земельними ділянками лісового фонду. Передбачені нею такси застосовуються також для обчислення шкоди, завданої знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев і чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, які не належать до лісового фонду.

Для порушень законодавства про природно-заповідний фонд встановлено спеціальні такси постановою Кабінету Міністрів України №575 від 10 травня 2022 року, яка є чинною.

Тому для судового спору недостатньо просто помножити кількість спиляних дерев на певну «вартість дерева». Спочатку необхідно правильно встановити категорію насадження і нормативний акт, за яким саме для такого об’єкта обчислюється шкода.

Відновна вартість і екологічна шкода — різні платежі

Для судової практики це принципова відмінність.

Відновна вартість розраховується в установлених законом випадках у межах процедури законного видалення зелених насаджень. Вона відображає цінність насадження та витрати на його відновлення.

Шкода довкіллю виникає у зв’язку з протиправним знищенням або пошкодженням природного об’єкта та визначається відповідно до спеціальних такс і методик.

Тому сама наявність розрахунку відновної вартості не означає автоматично наявності правопорушення, так само як сплата адміністративного штрафу не замінює належного розрахунку завданої шкоди.

Коли незаконна рубка може перейти з адміністративної у кримінальну площину

У певних випадках незаконна рубка може мати ознаки кримінального правопорушення за статтею 246 Кримінального кодексу України.

Ця стаття охоплює, зокрема, незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, а також незаконне перевезення, зберігання та збут незаконно зрубаних дерев або чагарників за наявності передбачених КК ознак.

Для основного складу має значення, зокрема, заподіяння істотної шкоди. У примітці до статті 246 законодавець визначає її як шкоду, що у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або іншу істотну шкоду довкіллю у сфері охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

При цьому для визначення вартісної межі, яка є ознакою складу кримінального правопорушення, не можна просто множити показник на 17 грн. Для кваліфікації правопорушень застосовується спеціальне правило Податкового кодексу щодо неоподатковуваного мінімуму.

Тому не кожне самовільно спиляне дерево в населеному пункті автоматично утворює склад кримінального правопорушення за статтею 246 КК України. Необхідно встановлювати всі елементи конкретного складу, включаючи місце і предмет незаконної рубки та, де це передбачено законом, наслідки.

Що має значення у судовому спорі про незаконно спиляні дерева

Для правильної юридичної кваліфікації самого факту, що «відповідач спиляв дерево», недостатньо.

Насамперед має бути встановлено точне місце розташування дерева і правовий статус земельної ділянки: населений пункт це чи територія за його межами, приватна, комунальна або державна земля, лісовий фонд чи нелісові насадження.

Наступне питання — правовий статус самого насадження. Зокрема, має значення, чи не є воно частиною лісу, полезахисної лісової смуги, природно-заповідного фонду або охоронюваним об’єктом рослинного світу.

Після цього встановлюється правова підстава рубки: рішення власника приватної ділянки, акт щодо аварійного дерева, ордер, відповідна документація на будівельні роботи, спеціальний дозвіл у сфері лісокористування чи інший передбачений законом документ.

Для вирішення питання про адміністративну відповідальність необхідно довести передбачені законом ознаки відповідного правопорушення та причетність конкретної особи до його вчинення.

А якщо заявлено вимогу про стягнення шкоди, окремої перевірки потребують сам факт заподіяння шкоди, належність природного об’єкта до категорії, для якої використано відповідну таксу, вихідні дані розрахунку — зокрема кількість, вид і характеристики дерев, — а також правильність застосування відповідного нормативного акта.

Тобто постанова про адміністративний штраф і розрахунок екологічної шкоди вирішують різні правові питання. Наявність відповідальності не дає підстав довільно визначати розмір шкоди, а розрахунок шкоди не замінює доказування складу адміністративного чи кримінального правопорушення.

Коли спилювання дерева буде законним

У підсумку спилювання може бути законним, якщо воно здійснюється власником приватної земельної чи присадибної ділянки у випадку, прямо передбаченому Порядком №1045; власником приватної нелісової ділянки за межами населеного пункту відповідно до Порядку №802; на підставі належного ордера компетентного органу; у межах будівельного майданчика за наявності передбаченої законом будівельної документації; балансоутримувачем щодо аварійних, сухостійних та фаутних дерев відповідно до встановленої процедури; або негайно — за наявності передбаченої законом реальної загрози життю, здоров’ю чи майну та з подальшим оформленням необхідних документів.

Але жодне з цих правил не можна застосовувати ізольовано від спеціального правового статусу дерева чи території.

Тому перед видаленням дерева ключовим є не питання «чиє воно», а комплексна відповідь на питання де воно росте, який правовий режим має земля і насадження, хто приймає рішення про видалення та який документ вимагає закон.

Якщо ж рубка проведена незаконно, адміністративний штраф може бути лише одним із правових наслідків. За наявності належно встановленої шкоди її розмір обчислюється за відповідними таксами та може бути стягнутий окремо, а у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, дії можуть отримати і кримінально-правову оцінку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.