Нобелівську премію з фізики отримав науковець із США

06-10-2026 13:29
news-image

Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили бельгійському науковцю Френсісу Галзену.

Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили бельгійському вченому Френсісу Галзену "за його визначальний внесок у Міжнародний нейтринний обсерваторій IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження". Таке рішення було ухвалене Шведською королівською академією наук на основі рекомендацій спеціального Нобелівського комітету з фізики.

У комітеті вказали, що Френсіс Галзен заклав основу для абсолютно нового типу астрономії. Його ідея полягала у використанні льодовикового льоду на Південному полюсі для захоплення секретних частинок, які називаються нейтрино. Результатом стала нейтринна обсерваторія IceCube, яка може відстежувати нейтрино, що походять з далекого космосу.

Нобелівську премію з фізики присудили за астрофізичні дослідження

Френсіс Галзену 82 роки. Він вже давно працює в Університеті Вісконсина у Медісоні, США. 

Завдяки обсерваторії IceCube науковці можуть виявляти нейтрино, які походять з надзвичайно енергетичних явищ у віддаленому Всесвіті.

"Нейтрино всюди, але вони не дають про себе знати. Вони проходять крізь Землю та наші тіла, непомітно для нас. Дуже рідко окреме нейтрино взаємодіє з атомним ядром, що дозволяє людині з відповідним обладнанням виявити їх", - вказали в Нобелівському комітеті. 

Френсіс Галзен уперше поділився своїм баченням нейтрино на Південному полюсі в 1988 році. Коли нейтрино взаємодіє з атомним ядром, відбувається спалах світла, який можна зафіксувати датчиками в прозорому льодовиковому льоду. Лід Південного полюса має численні переваги, оскільки він не зазнає впливу різних перешкод, а також геологічно стабільний, без землетрусів. Його концепція незабаром отримала підтримку з боку інших дослідників, і всього через кілька років були проведені первинні випробування датчиків в льоду.

Преміальний фонд

Цьогорічний преміальний фонд становить 12 мільйонів шведських крон - приблизно 1,2 мільйона доларів США або 1 мільйон євро. Нагороду можуть присудити одному лауреату, невеликій групі лауреатів або організації.

До 2025 року Нобелівську премію з фізики присуджували 119 разів, а її лауреатами стали 230 осіб. Торік нагороду отримали троє науковців за дослідження квантового тунелювання, які дали змогу проводити надчутливі вимірювання за допомогою МРТ та заклали підґрунтя для вдосконалення мобільних телефонів і швидших комп’ютерів.

Хто отримав Нобелівську премію з фізики торік

У 2025 році лауреатами Нобелівської премії з фізики стали Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс. Нагороду вони отримали за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі.

Їхні експерименти показали, що квантові явища можуть проявлятися не лише на рівні окремих частинок, а й у значно масштабніших електричних системах. Результати цих досліджень стали важливими для розвитку квантових технологій.

Нагадаємо, що у Швеції та Норвегії відкривається Нобелівський тиждень, на якому офіційно назвуть лавреатів престижної відзнаки за 2026 рік.

Названо лауреатів Нобелівської премії-2026 з фізіології та медицини


Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp