Нобеля з медицини присудили за відкриття, яке допоможе вивчити формування спогадів нервовими клітинами
Про це повідомляється в акаунті премії в соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Нобелівську премію 2026 року з фізіології або медицини присуджено Карлу Дейссероту, Петеру Геґеманну й Георгу Нагелю «за відкриття, які стосуються світлочутливих іонних каналів та оптогенетики»», - йдеться у повідомленні.
Як зазначається на офіційному сайті премії, цьогорічного Нобеля з медицини присуджено за оптогенетику - метод, що дозволяє дослідити, як нервові клітини формують спогади, почуття та поведінку в живому мозку.
Геґеманн і Нагель відкрили дивовижний білок — каналородопсин — в одноклітинній водорості. Зі свого боку, Дейссерот перетворив цей білок на «керований світлом перемикач для нервових клітин».
Те, як мозок керує почуттями, поведінкою та функціями організму, тривалий час залишалося загадкою.
У ХХ столітті дослідники почали вивчати, які ділянки мозку відповідають за певні функції, однак застосовувані методи не дозволяли довести наявність причинно-наслідкових зв’язків.
Сформована ними картина мозку нагадувала схематичну карту, повну знаків питання та невідомих елементів.
«Оптогенетика відкриває можливості для картування мозку, про які ми колись могли лише мріяти», — заявив Пер Свеннінгссон, голова Нобелівського комітету з фізіології або медицини.
Зазначається, що все почалося з допитливості Геґеманна. Його цікавило, як хламідомонада — одноклітинна водорість — здатна плисти в напрямку джерела світла.
На початку 2000-х років він разом із Нагелем відкрив каналородопсин — білок водорості з унікальними властивостями, розташований на поверхні клітини.
Під дією синього світла в цьому білку відкривається канал. Заряджені іони потрапляють усередину клітини, генеруючи електричний імпульс.
Дослідники виявили, що незалежно від того, в яку клітину вводили цей білок, вона ставала чутливою до світла.
Зі свого боку, Дайссерот ввів ген каналородопсину в нервові клітини щурів. Опромінюючи ці клітини синім світлом, він зміг спровокувати сигнал нерву.
Про це важливе відкриття він повідомив у 2005 році, і вже за два роки йому вдалося змусити цей «керований світлом перемикач» працювати в нервових клітинах мозку живих мишей.
Цей метод керування нервовими сигналами за допомогою світла отримав назву оптогенетика і швидко набув величезного значення в усьому світі.
Завдяки оптогенетиці дослідникам вдалося виявити нейронні ланцюги, які керують певними спогадами, почуттями та формами поведінки, пов’язаними з неврологічними та психіатричними розладами.
У клінічній медицині вчені застосовують цей метод, намагаючись відновити зір людям із порушеннями зору.
Оптогенетика докорінно змінила розуміння мозку.
Як повідомляв Укрінформ, у Швеції та Норвегії розпочинається Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лавреати цієї престижної премії за 2026 рік.
У вівторок, 6 жовтня, стануть відомі лавреати з фізики, у середу, 7 жовтня, - з хімії, у четвер, 8 жовтня, - із літератури.
Зазначається, що вже цієї п’ятниці, 9 жовтня, у норвезькій столиці Осло назвуть лавреата премії за сприяння встановленню миру.
Лавреат премії з економіки у пам'ять про Альфреда Нобеля буде оголошений у столиці Швеції 12 жовтня.
Фото: www.nobelprize.org