Вашингтон фактично надає Кремлю нові можливості для зміцнення економічних позицій, тоді як Росія не демонструє готовності припиняти війну проти України. Президент США Дональд Трамп запропонував послабити обмеження щодо російського дизельного пального та закликав Україну змінити політичне керівництво. Водночас американська адміністрація тисне на Київ, вимагаючи припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Продовження після реклами
Про це пише The New York Times.
За оцінкою видання, Москва отримує поступки від Вашингтона, не пропонуючи натомість реальних кроків до мирного врегулювання. Навпаки, після оголошення Трампом домовленостей щодо дизельного пального Кремль підтвердив, що Владімір Путін наразі не готовий до переговорів з Україною. Російські війська при цьому продовжили атаки, зокрема на українську інфраструктуру.
Продовження після реклами
Енергетичне перемир’я на вигідних для Росії умовах
11 жовтня Трамп оголосив про так зване енергетичне перемир’я, яке передбачає припинення ударів по нафтопереробних об’єктах обох країн. Водночас Україна раніше заявляла про готовність зупинити атаки на російські НПЗ за умови припинення російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі напередодні зими.
За інформацією NYT, запропонований формат домовленостей може виявитися значно вигіднішим для Москви. Російські атаки ще у 2022 році практично вивели з ладу єдиний ключовий український нафтопереробний завод, тоді як українські удари останнім часом завдали відчутних збитків російській нафтовій галузі.
Трамп представив домовленості як спосіб подолати проблеми на американському ринку дизельного пального. Однак експерти сумніваються, що запропоновані обсяги постачання зможуть суттєво вплинути на ціни. На їхню думку, дефіцит і подорожчання пального значною мірою пов’язані з війною США та Ізраїлю проти Ірану, а не лише з українськими атаками на російські НПЗ.
Продовження після реклами
Директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Алєксандр Габуєв вважає, що Трамп зосереджений передусім на власних політичних інтересах і прагненні знизити ціни на пальне напередодні проміжних виборів у США. За його оцінкою, американський президент шукає швидке рішення проблеми, водночас недооцінюючи наслідки власних зовнішньополітичних рішень.
Українські удари послаблюють російську економіку
Кампанія України проти російської нафтової інфраструктури стала одним із важелів економічного тиску на Кремль. Удари по нафтопереробних підприємствах призвели до скорочення виробництва та змусили Росію, одного з найбільших світових постачальників дизельного пального, призупиняти його експорт.
Продовження після реклами
Крім того, за наведеними у матеріалі даними, податкові надходження Росії від нафти й газу за перші дев’ять місяців 2026 року скоротилися на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У разі тривалого припинення українських атак російська економіка може отримати додаткові мільярди доларів. Це, своєю чергою, збільшить ресурси Кремля для фінансування війни. Українські посадовці розцінюють можливі поступки Москві як загрозу багаторічним зусиллям західних партнерів, спрямованим на обмеження фінансових можливостей російської військової машини.
Війна з Іраном посилила позиції Кремля
На початку 2026 року становище Росії було складнішим: військові витрати зростали, просування на фронті сповільнювалося, а світові ціни на нафту опускалися приблизно до 60 доларів за барель.
Однак після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану нафтові котирування перевищили 100 доларів за барель. Одночасно використання значної кількості ракет протиповітряної оборони для відбиття іранських атак скоротило доступні Україні запаси озброєння.
За оцінкою NYT, ці обставини посилили позиції Путіна у відносинах із Вашингтоном. Москва отримала можливість скористатися зростанням цін на енергоносії, тоді як Україна намагалася компенсувати економічні переваги Росії ударами по її нафтовій інфраструктурі.
Тепер вимоги Трампа припинити такі атаки можуть позбавити Київ одного з ефективних інструментів тиску на Кремль.
Москва прагне більших поступок від Вашингтона
Поступки щодо енергетики — не єдиний сигнал потепління у відносинах між США та Росією. За даними видання, представники російського уряду брали участь у заходах G20 у Північній Кароліні та Вісконсині, а Путін отримав запрошення на саміт «Групи двадцяти», запланований на грудень у Маямі. Також адміністрація Трампа обговорює з Кремлем можливі бізнесові домовленості, які американська сторона розглядає як стимули для досягнення миру.
Водночас початкові очікування Москви були значно масштабнішими. Після повернення Трампа до Білого дому російське керівництво розраховувало на повне припинення американської допомоги Україні та примушення президента Володимира Зеленського до прийняття умов Кремля.
Тимчасове припинення постачання зброї та обміну розвідувальними даними між США й Україною посилило ці сподівання. Однак згодом обмін розвідданими відновили, а Вашингтон підтримав механізм, за яким європейські держави закуповують американську зброю для України.
Попри це, мирні переговори за посередництва США фактично зупинилися на тлі переорієнтації уваги адміністрації Трампа на конфлікт із Іраном.
Продовження після реклами
Російський політолог Федор Лук’янов, який консультує Кремль, раніше заявляв, що повне припинення американської військової підтримки зробило б Україну майже беззахисною. Водночас він припускав, що Трамп навряд чи піде на такий крок, оскільки повний розгром України не приніс би йому політичних дивідендів у США та міг би посилити опір Конгресу.
Кремль розраховує на втому Заходу
Аналітики вважають, що через небажання Вашингтона змушувати Україну до капітуляції Путін може продовжити ескалацію. Російський диктатор і надалі робить ставку на те, що зможе витримати війну довше за Україну та її західних партнерів.
Кремль розраховує, що внутрішньополітичні проблеми європейських держав поступово послаблюватимуть підтримку Києва. Зокрема, майбутні президентські вибори у Франції можуть посилити позиції Марін Ле Пен, яка виступає проти фінансової допомоги Україні. У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц також стикається зі зростанням популярності ультраправих сил, які вимагають переглянути підтримку Києва.
Аналітик RAND Сем Чарап зазначає, що для зміни розрахунків Кремля необхідно зруйнувати його впевненість у тому, що час працює на користь Росії. На його думку, Захід має продемонструвати, що перспективи затяжної війни не гарантують Москві перемоги на її умовах.
Таким чином, як випливає з аналізу NYT, політика адміністрації Трампа створює для Путіна нові економічні та дипломатичні можливості, тоді як Україна ризикує втратити частину інструментів впливу на Росію. Водночас готовність Кремля продовжувати бойові дії свідчить, що односторонні поступки не обов’язково наближають завершення війни.
Читайте також: Трамп відповів, чи порушила Росія перемир’я з Україною: «Повідомлю пізніше»
Завантаження…
Більше оперативних новин у Telegram Апострофа