Верховна Рада України готується до фінального ухвалення законопроєкту №15358, який спрямований на боротьбу з акустичним забрудненням у населених пунктах. Ініціатива, що викликала значний резонанс серед автомобілістів, передбачає суттєве посилення відповідальності за експлуатацію транспортних засобів, рівень шуму яких перевищує встановлені державними стандартами норми. Законодавці аргументують таке рішення необхідністю дотримання громадського порядку та спокою громадян, особливо в умовах воєнного стану, коли гучні звуки, схожі на вибухи чи роботу двигунів дронів, викликають стрес у населення. Наразі документ уже успішно пройшов перше читання у вересні і перебуває на фінальній стадії доопрацювання перед винесенням на голосування вдруге.
Згідно з нормами, які розглядаються парламентарями, штрафна сітка розділена залежно від режиму, у якому функціонує держава. У мирний час перше порушення коштуватиме водієві 8500 гривень, проте в умовах воєнного стану цей показник зростає до 17 000 гривень. Повторне виявлення порушення протягом дванадцяти місяців тягне за собою ще серйозніші наслідки: штраф збільшується до 17 000 гривень у мирний час та до 34 000 гривень під час війни, причому до фінансового покарання додається позбавлення права керування транспортним засобом на строк від трьох до шести місяців. Така жорсткість заходів покликана стати дієвим стримувальним фактором для власників модифікованих вихлопних систем типу «прямоток».
Юридичні нюанси та технічне забезпечення контролю
Важливим аспектом цього законопроєкту є процедура фіксації порушення. За словами правових експертів, простого візуального або аудіального сприйняття «надмірної гучності» патрульним поліцейським буде недостатньо для винесення постанови. Для доведення провини водія правоохоронці повинні використовувати виключно сертифіковані прилади — шумоміри, які відповідають чинним метрологічним вимогам. Процес вимірювання чітко регламентований: необхідно враховувати фоновий шум навколишнього середовища, кут розміщення мікрофона відносно вихлопної труби, а також обороти двигуна. Відсутність одного з цих елементів або використання приладу без актуальної повірки дає власнику авто всі шанси успішно оскаржити штраф у судовому порядку. Варто додати, що такі обмеження вже давно існують у країнах Європи, де контроль за рівнем шуму є невід’ємною частиною технічного огляду, тому українські ініціативи є фактично синхронізацією з європейськими стандартами життя у великих містах.
Аналітики зазначають, що подібні обмеження в першу чергу торкнуться власників тюнінгованих спорткарів та мотоциклів, чиї власники свідомо модифікують вихлоп для кращого звучання або збільшення потужності. Проте під дію закону можуть потрапити й звичайні автомобілісти, чиї вихлопні системи зносилися через корозію чи вік, що призвело до порушення герметичності та, як наслідок, збільшення шуму. Враховуючи ці ризики, експерти радять власникам транспортних засобів заздалегідь перевірити стан своїх авто на профільних СТО, щоб не стати об’єктом уваги поліції одразу після набуття законом чинності. Ця законодавча ініціатива є логічним продовженням загальнодержавної стратегії щодо покращення якості життя в міському середовищі, де боротьба з шумовим забрудненням стає таким самим пріоритетом, як і боротьба з перевищенням швидкості чи неправильним паркуванням.