«Обнулення» в ЗСУ?! Замордовані до смерті у карцерах: куди зникають мобілізовані у штурмовому полку «Скеля»!

19-05-2026 11:07
news-image

Шокуюче розслідування журналістів та крик відчаю рідних! П'ятеро мобілізованих із Франківщини померли, не прослуживши й двох тижнів у сумнозвісному штурмовому полку «Скеля». Командири заявляють про «напади хвороби» та «серцеву недостатність», проте рідні отримують понівечені тіла із переламаними ребрами, пробитими черепами та синіми від побоїв шиями. Хто покриває катування українських солдатів у тилу, чому мовчить поліція та ДБР і як радянське «обнулення» стало реальністю в наших підрозділах? Дивіться правду на каналі Дмитра Гнапа, яку намагаються цинічно замовчати! [00:10], [05:43].


ЗМІСТ ВІДЕО

Трагедія «Смерті в скелі» — огляд резонансної публікації журналістів «Суспільного» про масову загибель новобранців з Івано-Франківщини [00:10].

Історія Василя Цюрка: забитий до смерті за 9 днів — мобілізованого забрали 24 лютого 2026 року, а вже в березні рідним збрехали, що він у карцері, хоча чоловік на той момент уже кілька днів як був мертвий [01:04], [02:22].

Свідоцтво про смерть проти страшної реальності — офіційна причина «серцева недостатність», але на тілі зафіксовані численні переломи ребер, забійні рани та сліди жорстоких катувань [03:26], [04:01].

Справа Василя Войчука: 7 днів служби і пробитий череп — 52-річного чоловіка примусово мобілізували на день народження. За тиждень брат забрав тіло із Запоріжжя зі зміщеним від удару черепом і синьою шиєю під приводом «хвороби легень» [06:02], [06:58].

Методи виховання кулаками: звідки коріння? — Згадка про нещодавній скандал із побиттям військового у 155-й бригаді, якою керують вихідці зі «Скелі». Аналіз практики нелюдського поводження («обнулення»), запозиченої в армії рф [05:10], [08:36].

Інші жертви підрозділу — короткі історії Віталія Карата (сильно побитий перед смертю), Ярослава Мокрія та Петра Данильціва (померли через ненадання медичної допомоги) [09:02].

Цинізм вищого керівництва — контраст між трагедіями на місцях та гучними заявами влади про «готовність навчати союзників методам сучасної війни» [09:30].

Поки українська армія на рівні вищого командування сприймається через призму примусового, безправного «мобілізаційного ресурсу», життя окремого солдата для деяких командирів залишається лише «витратним матеріалом» [10:14]. Цинічне приховування злочинів правоохоронними органами та безкарність тих, хто розпускає руки в тилу, руйнують військо зсередини. Суспільство не має права мовчати про факти внутрішнього свавілля, адже покривання вбивць у погонах веде до катастрофи на фронті.


Фото з відеоролика на YouTube