Один завод переробляє пів мільйона тонн біомаси на рік
Данський завод, який в Україні наводять як приклад, переробляє пів мільйона тонн біомаси на рік і дає газ для вісімнадцяти тисяч домогосподарств. Але побудований він на сировині, якої в нас майже не залишилося: основа його раціону — гній. В українській дорожній карті на гній припадає лише чотири відсотки потенціалу.
Біометановий завод Vesthimmerland Biogas у місті Фарсе на північному заході Данії працює з 2020 року й переробляє сільськогосподарські та промислові відходи на біометан, який подається безпосередньо до національної газотранспортної мережі. Про його роботу розповідає Біоенергетична асоціація України.
Виробництво становить 42 млн кубометрів біометану на рік, і цього обсягу повністю вистачає, щоб покрити енергетичні потреби понад 18 тисяч домогосподарств. У перерахунку це приблизно 2300 кубометрів на кожен будинок за рік.
Спочатку комплекс розраховували на перероблювання 275 тис. тонн біомаси щороку, однак у 2022 році провели масштабне розширення. Нині його спроможність сягає близько 500 тис. тонн, тобто з тонни сировини завод отримує приблизно 84 кубометри газу.
Основа раціону — гній
Перелік сировини на данському заводі показовий.
Це рідкий і твердий гній, глибока підстилка, солома насіннєвих трав та енергетичні культури. Окремо установка здатна переробляти складнішу біомасу — зокрема відходи м'ясопереробних підприємств, які перед подачею в біогазовий комплекс проходять процедуру гігієнізації.
Тобто модель побудована навколо тваринництва й харчової перероблювання: аграрний сектор віддає відходи, а газова мережа отримує стабільний потік відновлюваного газу.
Читайте також: Посіви покривних культур дадуть майже половину біометану
Українська сировинна база влаштована принципово інакше. За дорожньою картою тієї самої асоціації, технічний потенціал біометану в Україні становить 21,8 млрд кубометрів на рік, але гній великої рогатої худоби й пташиний послід дають лише близько 4% — це прямий наслідок скорочення поголів'я. Натомість майже 45% потенціалу мають забезпечити покривні та проміжні культури, тобто те, що вирощують спеціально.
Різниця в масштабах теж помітна. Один данський завод дає 42 млн кубометрів на рік, тоді як біогазовий комплекс, який планують звести на Черкащині, розрахований на 1,98 млн кубометрів. Це майже у двадцять разів менше.
Вуглець ховають під дном моря
Цього літа на заводі запустили ще одну установку — вловлювання біогенного вуглекислого газу.
Об'єкт уловлює 32 500 тонн CO₂ щорічно безпосередньо в процесі виробництва біогазу. Далі зріджений біо-CO₂ транспортують до сховища Greensand Future у данській частині Північного моря, де він зберігається глибоко під дном.
Власником заводу з 2022 року є данська група BioCirc, вона ж запустила й вуглецеву установку.