Одна повітряна тривога може відкласти суд на 42 дні: єдиних правил, як діяти після відбою, досі немає

Повітряна тривога лунає за п’ять хвилин до початку довгоочікуваного засідання — і справа, на розгляд якої чекали місяцями, автоматично відлітає ще на два-три місяці вперед. Для тисяч українців це перетворилося на замкнене коло: судове засідання призначають, сирена його зриває, а наступна вільна дата у перевантаженому графіку судді з’являється лише в наступному сезоні. Як балансувати між пріоритетом безпеки життя та ризиком остаточного колапсу правосуддя, коли кожна повторна тривога множить строки розгляду справ?

Механіка зриву судових засідань до болю знайома адвокатам та учасникам процесу: сторони готуються до слухання, прибувають до суду або підключаються до відеоконференції, але сигнал повітряної тривоги зупиняє розгляд.

Проблема починається після відбою. Через значне навантаження на суди графіки засідань нерідко сформовані на тижні вперед, тому провести зірване слухання наступного дня суддя може просто не мати можливості. У результаті нову дату іноді призначають через кілька тижнів або й більше ніж через місяць.

Географія хаосу: 10 хвилин проти 42 днів

Одна з головних практичних проблем — відсутність єдиного для всіх судів алгоритму дій після відбою повітряної тривоги. Рада суддів України ще у рішенні № 23 від 5 серпня 2022 року визначила базове правило. Під час сигналу небезпеки робота суду припиняється, а працівники та відвідувачі мають перейти до укриття. Однак питання, що робити із засіданням після відбою, значною мірою вирішується на рівні конкретного суду.

У результаті одна й та сама подія — повітряна тривога — може мати доволі різні процесуальні наслідки.

У Господарському суді міста Києва окремі судді заздалегідь повідомляють учасників, що після відбою розгляд справ відновлюється практично одразу: через 10, 15 або 30 хвилин залежно від установленого конкретним суддею порядку.

Але якщо тривога триває довго або графік повністю зруйновано, справи переносяться на тривалі терміни. В ухвалах Господарського суду міста Києва від 29 вересня 2026 року у цілій низці справ (№ 910/2423/23, № 910/5621/24, № 910/3027/24, № 910/11588/25) через повітряну тривогу засідання 28 вересня так і не відбулися, а слухання були перенесені на 21 жовтня. А у справі про банкрутство № 910/6143/25 зрив засідання через тривогу 14 липня обернувся відкладенням розгляду одразу на два з половиною місяці — на 29 вересня

Приклад — справа № 911/1614/26 у Господарському суді Київської області. Засідання 23 вересня 2026 року не відбулося через повітряну тривогу, а наступне суд призначив лише на 4 листопада. Таким чином, одна тривога фактично відсунула розгляд на 42 дні.

Але ще гостріше проблему демонструють не окремі перенесення, а справи, у яких тривоги зривають засідання неодноразово.

Так, у справі № 904/11028/15 у Господарському суді Дніпропетровської області повітряна тривога протягом кількох років неодноразово втручалася у графік розгляду. 22 січня 2024 року перерване через тривогу засідання призначили на 20 лютого. 27 січня 2025 року тривога знову перервала засідання — наступною датою стало 4 березня. 15 квітня того ж року ситуація повторилася, і розгляд відклали до 26 травня.

У 2026 році проблема проявилася ще виразніше. Засідання 12 лютого не відбулося через повітряну тривогу та загрозу ракетного удару по Дніпру — новою датою стало 17 березня. Але 17 березня засідання знову не відбулося…. через повітряну тривогу. Цього разу справу відклали вже до 5 травня.

Так формується не теоретичний, а цілком реальний цикл: «тривога — нова дата — кілька тижнів очікування — нова тривога — нове відкладення».

Водночас практика інших судів доводить, що такий сценарій не є неминучим. У низці випадків суд оголошує перерву на час небезпеки, а після відбою продовжує те саме засідання. У столиці окремі судді прямо встановлюють короткий проміжок — 10–30 хвилин — для повернення учасників та відновлення слухання.

Отже, проблема полягає вже не тільки в самих повітряних тривогах. Вона полягає і в різних організаційних моделях реагування на них: в одному випадку відбій означає повернення до слухання за кілька хвилин, в іншому — нову дату через кілька тижнів.

Квартири, борги, робота: що стоїть за зірваними через тривогу засіданнями

За сухими номерами судових справ та стандартними формулюваннями «засідання не відбулося у зв’язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги» стоять цілком конкретні життєві конфлікти: право на квартиру, мільйонні борги, можливість остаточно припинити трудові відносини, повернути майно чи розблокувати роботу підприємства.

Матеріали судових справ показують, які саме спори можуть «зависати» ще на кілька тижнів або місяців після зірваного засідання.

У справі № 369/16325/24 йдеться про квартиру вартістю $34 тис. Верховний Суд скасував рішення апеляції, яка відновила засідання лише через 18 хвилин після відбою — учасниця не встигла повернутися з укриття. Справа пішла на новий розгляд.

У справі № 911/2078/26 вирішується питання неплатоспроможності фізичної особи та реструктуризації її боргів. Через тривогу засідання 23 вересня не відбулося — наступне призначили на 4 листопада. Ще 42 дні невизначеності.

А у справі № 911/1614/26 людина через суд намагається припинити трудові відносини та домогтися зміни відомостей про себе в держреєстрі. Тривога 23 вересня відклала розгляд також на 42 дні.

Суд у прифронтовому Запоріжжі обрав іншу модель

Особливо цікава справа № 280/4548/26 у Запорізькому окружному адміністративному суді, де підприємство оскаржує рішення податкового органу.

Суд фактично заклав механізм протидії постійним зривам у саму організацію засідання.

Учасників заздалегідь попередили: якщо на момент початку слухання триватиме повітряна тривога, засідання буде розпочате або продовжене після відбою. І лише якщо тривога виявиться тривалою, розгляд може бути відкладений.

Саме порівняння цих підходів і оголює проблему. За однакових обставин одна справа після відбою може продовжитися через десять чи тридцять хвилин, а інша — повернутися до зали суду лише через шість тижнів.

І за кожною такою різницею стоїть не просто статистика судового навантаження, а додатковий час, протягом якого квартира, борг, трудовий статус, майно чи діяльність підприємства залишаються предметом невирішеного спору.

«Жовтий рівень»: правил стало ще більше

Після запровадження у вересні 2026 року жовтого та червоного рівнів небезпеки практика судів стала ще більш неоднорідною. Одні суди допускають продовження роботи за жовтого рівня, інші припиняють прийом відвідувачів незалежно від рівня загрози.

Рада суддів наголосила, що нова система оповіщення не скасовує вимог цивільного захисту, а пріоритетом залишається життя і здоров’я людей. Водночас універсального алгоритму для всіх судів не з’явилося — конкретний порядок роботи вони й надалі визначають на місцях.

Як скоротити втрати часу

Повністю усунути вплив тривог на правосуддя неможливо. Але перетворювати кожне зірване засідання на додаткові тижні очікування також необов’язково.

Але і пошуку рішення суди обмежені практикою Верховного Суду.

У постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 752/8937/24 КЦС ВС вказав: якщо на початок засідання триває повітряна тривога, суд має виходити з того, що відсутній учасник не з’явився з об’єктивних і поважних причин, якщо він не просив розглядати справу без нього. Проведення засідання за таких обставин може порушувати право сторони на участь у судовому розгляді.

Ще чіткіше межу окреслив КЦС ВС у справі №369/16325/24. Повітряна тривога закінчилася об 11:04, а апеляційний суд розпочав засідання вже об 11:21. Учасниця, яка перебувала в укритті, не встигла прибути до суду. Верховний Суд скасував судове рішення: після відбою стороні необхідно надати об’єктивно достатній час для повернення.

Отже, проста формула «відбій — негайно продовжуємо» теж не вирішує проблему. Потрібен єдиний алгоритм, який одночасно не відправлятиме справу в кінець черги на кілька тижнів і гарантуватиме учасникам реальну можливість повернутися з укриття.

Одним із рішень можуть стати резервні часові вікна для справ, зірваних тривогою, щоб вони не потрапляли в кінець загальної черги. Інший інструмент — ширше використання відеоконференцій, які дозволяють швидше відновити слухання після відбою.

Для справ, де усне слухання не є необхідним, частину навантаження може забрати письмове провадження.

Нарешті, судам потрібен зрозумілий алгоритм дій після відбою: скільки часу надати сторонам для повернення, коли засідання продовжується того самого дня, а коли переноситься на резервну дату.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.