Оголошення військового померлим впливає на виплати та спадщину дітей: позиція Верховного Суду
Верховний Суд скасував рішення про оголошення військовослужбовця, який зник під час бойового завдання, померлим, оскільки суди не залучили до справи його дітей, чиї права та інтереси безпосередньо зачіпає такий юридичний статус. На це звернув увагу Верховний Суд у постанові у справі № 712/12632/24.
Коли військовий зникає під час бойового завдання, для його родини це не просто відсутність зв’язку чи невизначеність щодо місця перебування. За цим стоять роки очікування, питання соціальних виплат, спадщини та інших прав, які неможливо повноцінно реалізувати без визначеного законом юридичного статусу людини. Водночас оголошення особи померлою не означає, що суд достовірно встановив факт її смерті.
У таких справах суд виходить із презумпції смерті – тобто з обґрунтованого припущення, що людина, найімовірніше, загинула, хоча безпосередніх доказів смерті може не бути. Тому для суду важливо: чи достатньо обставин та доказів для такого припущення і чи дотримано процесуальних гарантій усіх осіб, яких зачепить майбутнє рішення.
Шість місяців рахують не від завершення війни
Частина друга статті 46 Цивільного кодексу України встановлює спеціальні правила для випадків, коли людина зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом. За загальним правилом таку особу можна оголосити померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Водночас з урахуванням конкретних обставин суд може зробити це раніше, але не раніше ніж через шість місяців. Тоді виникає питання: від якої саме дати рахувати ці шість місяців.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 вже сформулювала відповідь: йдеться не про завершення війни на всій території України і не про скасування воєнного стану.
Шестимісячний строк слід обчислювати від дня закінчення активних бойових дій на тій території, де людина, ймовірно, загинула. Цк важливо, інакше родині довелося б чекати завершення бойових дій по всій Україні, навіть якщо конкретна територія, де зник військовий, давно перестала бути зоною активних бойових дій.
Суд може використовувати для встановлення відповідних дат офіційні переліки територій, де ведуться або велися бойові дії чи які перебували в тимчасовій окупації.
При цьому якщо людина зникла внаслідок конкретної події, безпосередньо пов’язаної з війною, – наприклад, ракетного удару, обстрілу, теракту, підриву на міні чи загибелі під час евакуації, – суд за певних умов може пов’язати початок відліку строку саме з цією подією.
Відсутність тіла не означає, що оголосити людину померлою неможливо
Коли суд оголошує людину померлою, він виходить із презумпції її смерті. Тобто достовірно встановити смерть може бути неможливо, але сукупність обставин дозволяє зробити висновок про її високу ймовірність. Саме тому від родини не вимагається знайти тіло військовослужбовця або отримати документ, який безпосередньо засвідчує смерть.
Суд оцінює сукупність доказів. Це можуть бути накази командира, бойові розпорядження, матеріали службового розслідування, документи кримінального провадження, інформація державних органів, показання свідків, фото- та відеоматеріали та інші докази.
Тобто суд має оцінювати всю картину подій, а не вимагати одного документа, який би безпосередньо підтверджував загибель. У справі № 712/12632/24 військовослужбовець зник у Хромовому Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Після бойового зіткнення його місцезнаходження встановити не вдалося. Матеріали службового розслідування дали підстави вважати його загиблим.
При цьому інформації про перебування військового в полоні або перетин ним державного кордону не було. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що сукупність цих обставин дозволяє припустити його смерть. Але Верховний Суд скасував їхні рішення з іншої причини.
Ймовірна загибель встановлена, але дітей до справи не залучили
У січні 2025 року дружина військовослужбовця повідомила суд, що у них є троє неповнолітніх дітей. Суд залучив її до справи як заінтересовану особу, однак дітей учасниками провадження не визначив.
Верховний Суд наголосив: рішення про оголошення батька померлим безпосередньо може вплинути на права та інтереси його дітей. Ідеться не лише про спадкові питання. Юридичне встановлення смерті військовослужбовця може мати наслідки для соціальних і пенсійних виплат, права членів сім’ї на одноразову грошову допомогу та інших передбачених законом прав. Тому дітей не можна розглядати як осіб, яких результат справи не стосується.
Верховний Суд звертав увагу на це і в інших справах. Зокрема, у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 686/11198/22 КЦС ВС зазначив, що залежно від конкретних обставин до справи про оголошення військовослужбовця померлим може бути необхідно залучити Міністерство оборони України або відповідну військову частину.
Адже оголошення людини померлою змінює її юридичний статус і може вплинути на виключення військовослужбовця зі списків особового складу, а також на виплати членам його сім’ї. Тому суд має визначити повне коло осіб, яких потенційно зачіпає його рішення.
Варто зазначити, що Верховний Суд не зробив висновку, що військовослужбовця не можна оголосити померлим. Касаційний суд також не поставив під сумнів саму можливість припущення про його загибель на підставі зібраних доказів. Проблема була в процесі: суди вирішили питання, яке зачіпає права дітей, не залучивши їх до розгляду справи.
Пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України передбачає, що ухвалення судом рішення про права, свободи, інтереси чи обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, є підставою для обов’язкового скасування такого рішення. Верховний Суд також послався на висновок Великої Палати від 4 березня 2026 року у справі № 922/5241/21: якщо суд вирішує питання про права, інтереси або обов’язки особи, яка не брала участі у справі, це є істотним порушенням права на справедливий суд.
Тому рішення Соснівського районного суду міста Черкас від 3 березня 2026 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 14 липня 2026 року були скасовані, а справу направили на новий розгляд до суду першої інстанції.
Що це означає для родин зниклих військовослужбовців
Для родин зниклих військових ця постанова має важливе значення. По-перше, для звернення до суду не обов’язково чекати завершення війни в Україні. За наявності передбачених статтею 46 ЦК України умов шестимісячний строк може обчислюватися від завершення активних бойових дій на конкретній території, де людина, ймовірно, загинула.
По-друге, відсутність тіла сама по собі не блокує можливість оголошення людини померлою. Суд може зробити відповідний висновок на підставі сукупності непрямих доказів, якщо вони дають достатні підстави припускати загибель.
Третій: правильні докази ще не означають правильного процесу. Перед ухваленням рішення суд має встановити всіх осіб, чиї права та інтереси воно може зачепити, і залучити їх до справи.
При цьому оголошення померлим залишається саме юридичною презумпцією. Якщо людина, яку суд оголосив померлою, з’явиться або буде встановлено місце її перебування, стаття 48 ЦК України передбачає можливість скасування відповідного рішення.
У підсумку Верховний Суд фактично провів межу між двома важливими речами: родина має отримати можливість юридично визначити статус зниклого військового, але таке рішення не може прийматися без участі тих, на чиї права воно безпосередньо вплине.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
