Омельченко: дефіцит пального не загрожує, але дрони рф уже біля околиць Києва

Ситуація на ринку пального в Україні залишається стабільною, попри регулярні атаки російських дронів на енергетичну та логістичну інфраструктуру. Як повідомляє UkrainianWall, дефіциту пального не очікується — за умови, що держава не вводитиме штучних цінових обмежень. Ринок адаптувався до воєнних реалій і демонструє стійкість навіть за постійної загрози з боку рф.

Таку думку в етері Київ24 висловив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. За його словами, ключовим чинником стабільності є конкуренція на ринку: поки мережі АЗС змагаються за клієнта, ціни й обсяги постачання залишаються передбачуваними. Крім того, саме ринкові механізми стимулюють імпортерів диверсифікувати джерела постачання, що знижує залежність від окремих маршрутів.

Дрони рф розширюють зону ураження

Водночас Омельченко звернув увагу на тривожну тенденцію: російські безпілотники поступово розширюють географію ударів. Якщо раніше під атаками перебували переважно прифронтові регіони, то тепер загроза може поширитися навіть на північні околиці Києва. У попередні місяці дрони рф уже завдавали ударів по нафтобазах у центральних і західних областях, що підтверджує системний характер загрози для всієї паливної інфраструктури країни.

Це створює безпосередні ризики для роботи окремих автозаправних станцій, однак не означає нестачі пального в масштабах країни. «Якщо якась АЗС постраждає, це не означає, що зникне пальне як таке — логістичні ланцюги в Україні диверсифіковані», — пояснив експерт. Після весни 2022 року, коли росія знищила Кременчуцький НПЗ і десятки нафтобаз, Україна повністю перебудувала систему постачання: пальне надходить через західні кордони — з Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини, а також через південні морські порти. Завдяки цій багатоканальній моделі вихід із ладу одного логістичного вузла не паралізує весь ринок — вантажі оперативно перенаправляються альтернативними маршрутами.

Дві умови для стабільності ринку

За оцінкою Омельченка, стабільність пального ринку тримається на двох ключових чинниках. Перший — відсутність штучного державного регулювання цін, яке може зруйнувати ринкові механізми. Другий — збереження конкуренції між мережами АЗС, що змушує операторів утримувати націнки на прийнятному рівні. Обидві умови тісно пов'язані: щойно держава втручається в ціноутворення, конкуренція втрачає сенс, а разом із нею зникають стимули для імпортерів завозити пальне в достатніх обсягах.

Якщо держава спробує адміністративно обмежити вартість пального, це призведе до зворотного ефекту: постачальники скоротять обсяги, а на ринку з'явиться реальний дефіцит. Подібний сценарій Україна вже проходила навесні 2022 року, коли після знищення Кременчуцького НПЗ уряд запровадив граничні ціни — і на АЗС вишикувалися кілометрові черги. Щойно регулювання послабили, ринок швидко наситився імпортом, а дефіцит зник протягом кількох тижнів. Наразі ж український ринок функціонує в нормальному режимі, забезпечуючи потреби як цивільного населення, так і військових.

На тлі цих прогнозів ціни на АЗС продовжують поступово зростати через світову кон'юнктуру. Станом на липень 2026 року вартість дизельного пального на українських заправках сягнула 89,99 грн за літр, а бензин А-95 подорожчав до 84,99 грн — це нові історичні максимуми для українського ринку. Експерт паливного ринку Геннадій Рябцев не виключає подальшого зростання до 105 грн за літр, якщо світові котирування нафти збережуть висхідний тренд. Основним фактором невизначеності залишаються саме атаки рф на енергетичну та логістичну інфраструктуру, які можуть спричинити локальні цінові сплески.

Світова кон'юнктура нафтового ринку нині перебуває під тиском одразу кількох факторів. Країни ОПЕК+ продовжують політику обмеження видобутку, що підтримує високі котирування Brent на рівні понад 80 доларів за барель. До цього додається сезонне зростання попиту на пальне влітку — як в Україні, так і в країнах ЄС, звідки надходить левова частка імпорту. Крім того, логістичне плече доставки з європейських НПЗ до українських АЗС залишається довшим і дорожчим, ніж це було за часів постачання з білорусі та росії, що об'єктивно додає до кінцевої ціни 5–7 грн на літрі.

Уроки попередніх криз

Український ринок пального пройшов через кілька важких випробувань, які сформували його нинішню стійкість. Навесні 2022 року росія цілеспрямовано знищувала нафтобази та Кременчуцький НПЗ — єдиний великий нафтопереробний завод у країні, що спричинило гострий дефіцит і панічний попит. Уряд тоді пішов на тимчасове регулювання цін і паралельно запустив механізм «нульового розмитнення» для пального, що дозволило швидко наситити ринок імпортом із ЄС. Згодом від регулювання відмовилися на користь ринкових механізмів, і саме цей досвід довів: конкуренція та вільне ціноутворення працюють краще за будь-які адміністративні обмеження. Сьогодні український ринок пального — це повністю імпортна модель, залежна від європейських НПЗ, але водночас гнучка й диверсифікована за маршрутами постачання.

Попри оптимістичні прогнози Омельченка, ризики для стабільності ринку зберігаються. Передусім ідеться про можливу ескалацію ударів рф по західних логістичних хабах, через які проходить основний потік пального. Також не варто скидати з рахунків політичний чинник: будь-які зміни в регуляторній політиці — від повернення акцизів до спроб фіксації цін — можуть дестабілізувати ринок швидше, ніж ворожі дрони. Експерт наголошує: доки працюють ринкові механізми і зберігається конкуренція, українському споживачеві дефіцит пального не загрожує.

Раніше UkrainianWall писав: 105 грн за літр: експерт Рябцев попередив про новий стрибок цін на пальне.

Ми вже повідомляли: дизель по 89,99 грн, бензин по 84,99: пальне на АЗС оновило максимум 2026 року.