В.о. голови Оратівської громади вимагала із адвокатом 45000 із «33-го» солідарно із ексголовою громади Галиною Лошак за її пряму мову щодо незаконного звільнення. Бо це підтвердив суд.

І ось днями вона справу програла у Апеляційному суді, а Верховний суд зобов’язав місцеві повторно продовжити розгляд справи щодо дій депутатів та в.о. Апеляційний скасував постанову оратівського судді Олександра Слісарчука, який задовільнив ось ці, на нашу думку, нікчемні вимоги за дослівну цитату, яку редакція добросовісно переповіла законно обраної голови громади Галини Лошак, яку більшість місцевих депутатів зняла з посади. Що рішення незаконне — визнав Апеляційний суд. Дякуємо колегії суддів за принципову позицію.

Як відомо, вже не раз місцевими судами законно обрану громадою голову Галину Лошак було поновлено на посаді. Але депутатська більшість, яку в місцевій громаді називають «міжсобойчиком», щоразу вирішувала не допускати Галину Лошак до виконання обов’язків. Хоча голову обирали прямим голосуванням жителі громади.

Цікаво, що замінює на посаді Галину Лошак, за рішенням місцевих депутатів, Леся Ларіонова, проти чоловіка якої, місцевого землевпорядника, порушено кримінальну справу про хабар. І щоразу вона затягується… То на лікарняному, то у відпустці відповідач.

Жителі кажуть, що це навіть звільняє його від мобілізації, тому таке затягування вигідне навіть у цьому.

Погодьтесь, це неважко зробити, коли місцева лікарня підпорядкована дружині, а у чоловіка головний керівник також вона. Та й ТЦК місцеве.

І це зовсім не заважає депутатам тримати такого очільника громади.

– А ось патріотична і проукраїнська Галина Лошак, яка підтримувала волонтерів, рух проти церков моспатріархату, викривала корупційні дії, не припала цьому міжсобойчику до душі. Запитайте у кожної матері, батька, чиї діти на фронті, всіх місцевих патріотів — і вони скажуть: ми за Лошак, а все інше, що зараз рулить, це не наша влада, — діляться жителі громади.

Історія із відстороненням Галини Лошак і звільнення цілої когорти місцевих професійних керівників вже давно вийшла за межі району.

 

Навіть воїни свого часу з передової писали відкриті листи — мовляв, що це за анархію там розвели?

Але депутатська більшість під прикриттям всім відомих двох депутатів обласної та Верховної рад гне свою лінію, — обурюються співбесідники.

У цьому проміжку свого в.о. Леся Ларіонова вже встигла судитись не лише із Галиною Лошак, але й із «33-м каналом».

На нашу думку, був дуже підлий позов — тобто, вона не вимагала прямо у редакції та Галини Лошак коштів, а лише спростування роздумів і суджень ексголови, яку, за рішенням суду, незаконно звільнили, і вона ж, Ларіонова, не виконує це рішення. Але вирішила покарати нас фінансово через адвоката, який оцінив свої послуги аж у 30000 грн.

А ще вони до суду, а не його рішенням, згідно із законом, зробили у якомусь центрі експертизу на свою користь. І ще навіть за надання цієї довідки ми мали сплатити кошти. Сумарно із Галиною Лошак — 45000.

Правда, підступно виходить: голову звільняти і плювати на закон щодо її поновлення можна, а вона навіть не має права сказати своє слово про це?

І редакція, виходить, мала мовчати! Звільнили, незаконно викинули, тому закрий рота і мовчи? Бо буде гірше?

Абсурд на абсурді і абсурдом поганяє? Вам не здається?

Але місцевий суддя Слісарчук (а як відмовити очільниці громади, хоч і в.о.) приймає рішення: задовольнити позов у повному обсязі! Тут можна лише запитати: а нічого, що ви, пане суддя, виходить, визнаєте рішення своїх же колег про поновлення Лошак на роботі нікчемним? Чи як?

І ще ми хочемо запитати: а що, адвокати в Оратові пишуть позови золотими ручками і, як кажуть у народі, їхні послуги — «ступінь по золотому»? Всі доводи нашого та Галини Лошак цей суддя проігнорував.

А ось Апеляційний — ні! Рішення Оратіського суду Апеляційним відмінені.

Більше того, Лесі Ларіоновій, вже за рішенням цього суду, довелось сплатити редакції «33-го» суму за послуги нашого адвоката Юлії Якименко.

І, зверніть увагу, ця сума майже у шість разів нижча за ту, яку подавав за послуги місцевий адвокат

Це вам про щось говорить? Чи в Оратові вирішили, що ось такими «штучками» можна задавити незалежних журналістів і змусити їх відвернутись від неупередженого висвітлення цієї проблеми?

Ось як прокоментувала Галина Лошак рішення цього та Верховного суду:

– Так, я виграла справу у Верховному суді України!

Рік тому мене втретє незаконно звільнили з посади. Я звернулась до суду. Але суд першої інстанції і Апеляційний суд (м.Вінниця) відмовили у розгляді мого позову.

Я розуміла, що мене звільнили безпідставно, не поновили на посаді. Але цього разу я не мала можливості навіть на захист у суді.

Минув рік. І ось 16 липня 2026 року верховний суд, розглянувши нашу касаційну скаргу, скасував рішення вінницьких судів і відкрив шлях для подальшого розгляду справи.

Це означає, що справа про моє поновлення на посаді буде розглядатись по суті, а я буду відстоювати свої права виключно в правовому полі.

Я вірю, що рано чи пізно закон і справедливість переможуть.

Так, Правда потребує часу, але варта того, щоб за неї боротись.

Для мене — це справа честі і гідності. Бо гідність проявляється в тому, щоб не відмовлятись від своїх переконань і відстоювати їх законним шляхом.

Я не борюсь за крісло. У мене є робота, люди, з якими мені комфортно працювати. Мене цінують. Але для мене важливо жити в державі, де закон однаковий для всіх.

Для мене важливо, щоб була повага до людей, щоб до них прислухались. Бо вони є джерелом влади.

Для мене ця справа не про посаду. Вона про повагу до людей, до закону, до інститутів місцевого самоврядування, до права кожної людини на справедливий розгляд у судах.

Я відстоюю не крісло, а принцип, що закон має діяти для кожного, незалежно від статусу, посади чи обставин.

І саме на цьому тримається довіра до держави, місцевого самоврядування і суду.

Для мене ця справа перестала бути особистою. Вона про відповідальність за рішення, які приймаються від імені громади.

Мовчати — значить, погодитись. І втратити повагу до себе.

Так, я заважаю дерибанити землю. Зараз на кожній сесії роздають землю депутатам, які голосували за моє звільнення, їхнім родичам, родичам керівників громади.

А військовим скажуть, що землі нема вже, коли ті повернуться з війни.

Крім того, дерибанять бюджет. Бо зараз бюджет громади більший на 90 млн грн, завдяки вашим податкам. При цьому в громаді нічого не робиться. Школи і садочки закрили, села заросли бур’янами, дороги в критичному стані.

Ось так, залежна в.о. із кримінальною справою чоловіка, виходить більше підходить цим депутатам?

Ларіонова вирішила ще і журналістам закрити рота? Але не вийшло.

«33-й»