Пам’ять, що житиме вічно: Тальнівська громада прощалася з Героєм-командиром батальйону артилерії
, який віддав своє життя заради миру, свободи та майбутнього України.
Цей день важкий для всіх нас. Біль втрати стискає серце, і слова даються непросто. Ми втратили людину, яка стала прикладом відваги, самовідданості та патріотизму.
Олександр народився 25 квітня 1988 року в нашому місті Тальне. Він здобув освіту в Тальнівській загальноосвітній школі №1, яку закінчив у 2005 році. Згодом він навчався на військовій кафедрі при Київському національному університеті, де у 2009 році отримав звання молодшого лейтенанта. У 2010 році закінчив Академію праці та соціальних відносин.
Після навчання він присвятив себе професійній діяльності: працював юрисконсультом у Тальнівському районному територіальному центрі, займався підприємництвом, а потім знову став на захист нашої країни.
Олександр завжди був там, де був потрібен найбільше. У 2014 році, коли почалася російська агресія, він добровільно пішов на службу в Збройні сили України. Його мужність і професіоналізм не залишалися непоміченими: йому присвоїли звання лейтенанта, старшого лейтенанта, а згодом капітана. Він був учасником антитерористичної операції (АТО) та операції об’єднаних сил (ООС), брав участь у бойових діях у 2014, 2015, 2017-2018 та 2019-2020 роках.
У перший день війни, 22 лютого 2022 року, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олександр не вагаючись знову став на захист своєї країни – призваний на військову службу за призовом по мобілізації, третім відділом Звенигородського РТЦК та СП Черкаської області. З липня 2023 року він обіймав посаду заступника командира батальйону з артилерії окремого піхотного батальйону.
29 грудня 2024 року життя нашого молодого захисника обірвалося під час виконання бойового завдання у Харківської області.
У цій короткій, але насиченій біографії було багато досягнень, мрій та планів. Саша був справжнім патріотом, відповідальним командиром, чуйним сином, люблячим чоловіком та турботливим батьком.
У Олександра залишилася родина, яка його любила і підтримувала: мама Оксана, батько Сергій, брат Сергій, дружина Анна та син Максим. Ми висловлюємо щирі співчуття його родині та близьким. Нехай ваша сила духу допоможе подолати цей нестерпний біль.
Для Олександра війна закінчилася, але вона продовжується для нас. Його подвиг зобов’язує кожного з нас продовжувати боротьбу за нашу свободу і незалежність.
Схиляємо голови перед його героїзмом і самопожертвою. Світла пам’ять Олександру Луценку!
Слава Героям! Слава Україні!
Пресслужба Тальнівської МТГ