Угорський парламент проголосував за вихід із Міжнародного кримінального суду, повідомив міністр закордонних справ Петер Сійрято. Будапешт анонсував це рішення ще на початку квітня.
Міністр назвав МКС "політизованою інституцією". Він вважає, що суд втратив авторитет.
"Цим рішенням ми відмовляємося бути частиною політизованої інституції, яка втратила свою неупередженість та авторитет", – прокоментував Сійярто.
The Hungarian Parliament just voted to withdraw from the @IntlCrimCourt. With this decision, we refuse to be part of a politicized institution that has lost its impartiality and credibility. pic.twitter.com/C9dit8xaB8
— Péter Szijjártó (@FM_Szijjarto) April 29, 2025
2 квітня міністр юстиції Бенце Тужон на зустрічі послів, що відбулася у міністерстві закордонних справ, повідомив про плани Угорщини вийти з МКС. Країна ратифікувала Римський статут ще понад 20 років тому, але так і не включила його до національного правового кодексу. Таким чином вона хоч і мала юридичне зобов'язання дотримуватися Римського статуту, та національне законодавство дозволяло цього уникнути.
3 квітня, в день візиту ізраїльського прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, на арешт якого МКС видав ордер, Будапешт підтвердив намір вийти з Міжнародного кримінального суду. До поїздки угорська влада запевнила Нетаньягу, що його не арештують.
Міжнародний кримінальний суд (штаб-квартиру розташовано в Гаазі) має юрисдикцію на притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах, злочинах проти людства, геноциді. Не замінює національні суди, а може втручатися тоді, коли якась країна не може або не хоче притягати до відповідальності її громадян, обвинувачуваних у злочинах.
Після початку повномасштабного нападу Росії МКС видав ордери на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав дітей Марії Львово-Бєлової. Після початку війни ХАМАС і Ізраїлю видав ордери на арешт як ізраїльських посадовців, так і представників угруповання ХАМАС.