Пенсії ВПО через «Ощадбанк»: ЄСПЛ визнав порушення права власності та присудив по 800 євро компенсації
Європейський суд з прав людини 8 жовтня оприлюднив рішення у багаторічній судовій справі щодо законності примусового переведення внутрішньо переміщених осіб на обслуговування виключно до державного «Ощадбанку». У справі «Черкасов і Кузін проти України» палата П’ятої секції ЄСПЛ зазначила, що зупинення виплати пенсій переселенцям у 2016 році порушило їхнє право на мирне володіння майном за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Суд присудив заявникам грошову сатисфакцію, проте водночас відмовився визнати такі дії дискримінацією.
Палата суддів визнала, що держава Україна порушила право заявників на мирне володіння своїм майном за період до 1 січня 2017 року.
Це рішення стало результатом десятирічної боротьби двох пенсіонерів-переселенців із Донецька, яким органи Пенсійного фонду влітку 2016 року заблокували виплату призначених пенсій лише через те, що вони відмовилися відкривати рахунки в державному «Ощадбанку» та вимагали перераховувати гроші на рахунки в інших банківських установах чи виплачувати їх через пошту.
Обидва заявники — Олександр Черкасов та Сергій Кузін після початку російської агресії у 2014 році виїхали з окупованого Донецька, оселилися на підконтрольній території та отримали статус внутрішньо переміщених осіб. Обидва мали законне право на пенсію за віком. Черкасов отримував гроші через поштове відділення, а Кузін — на рахунок у комерційному банку.
Після того, як Кабінет Міністрів України постановами № 167 та № 365 вніс зміни до базової постанови № 637, з’явилась нова вимога. З 1 липня 2016 року всі соціальні виплати та пенсії для ВПО здійснюються виключно через мережу державного «Ощадбанку» з проходженням регулярної фізичної ідентифікації.
Коли пенсіонери не надали реквізитів рахунків в «Ощадбанку», територіальні органи Пенсійного фонду в липні 2016 року повністю зупинили виплати.
Олександр Черкасов опинився у матеріальній скруті: був змушений різко скоротити витрати на базові продукти харчування, ліки та позичати кошти у знайомих. У грудні 2016 року, не витримавши фінансового тиску, він здався і відкрив рахунок в «Ощадбанку», після чого виплати поновили разом із заборгованістю за попередні місяці.
Сергій Кузін, будучи особою з інвалідністю та не маючи іншої роботи, одразу зазнав блокування коштів. Щоб не залишитися без засобів до існування, він відкрив рахунок уже в липні 2016 року, проте продовжив принциповий судовий процес за право вільного вибору фінансової установи.
Чому національна юстиція не захистила громадян
Захищаючи свої права, пенсіонери посилалися на статтю 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, яка на той час чітко гарантувала: пенсія виплачується за місцем фактичного проживання або перераховується на поточний рахунок у банку, зазначений самим пенсіонером. Крім того, стаття 49 цього ж Закону містила вичерпний перелік підстав для припинення пенсійних виплат, і відсутності рахунку в «Ощадбанку» серед них не було.
У справі Черкасова суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік пенсіонера, наголосивши, що постанова Кабміну не може обмежувати права, гарантовані законом. Однак ВАСУ 21 березня 2017 року скасував ці рішення, визнавши постанову № 637 спеціальним регулюванням пенсійних виплат. Натомість у справі Кузіна суди одразу відмовили в позові, пославшись на повноваження уряду, а ВАСУ 11 квітня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження.
Держава порушила статтю 1 Першого протоколу
Європейський суд з прав людини відхилив заперечення уряду щодо пропуску строку звернення та дійшов висновку, що відновлення пенсійних виплат і погашення заборгованості не усувають предмета скарг заявників.
ЄСПЛ наголосив, що припинення виплати пенсій через відсутність рахунку в «Ощадбанку» становило втручання у право на мирне володіння майном. Основною проблемою стала суперечність між статтею 47 Закону № 1058-IV, яка на той час дозволяла пенсіонеру обирати банківський рахунок, та постановою Кабміну № 637, яка позбавляла переселенців такого вибору.
Національні суди не надали достатньо чіткого й обґрунтованого пояснення цієї суперечності. Лише з 1 січня 2017 року набули чинності законодавчі зміни, які прямо передбачили виплату пенсій через банки в порядку, встановленому Кабміном.
ЄСПЛ встановив, що до 1 січня 2017 року правове регулювання не відповідало вимогам ясності та передбачуваності, а отже втручання не було належним чином передбачене законом. Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу.
Чому ЄСПЛ не визнав дискримінації
Водночас Суд встановив, що переселенці справді перебували в іншому становищі порівняно з рештою пенсіонерів: лише ВПО були зобов’язані отримувати пенсії через «Ощадбанк».
Проте ЄСПЛ визнав таку різницю у поводженні об’єктивно та розумно виправданою. В умовах збройного конфлікту держава мала легітимну мету — забезпечити належне адміністрування й контроль пенсійних виплат переселенцям. Суд також врахував широку свободу розсуду держави в соціальній політиці та відсутність доведених практичних перешкод для відкриття заявниками рахунків в «Ощадбанку».
Тому порушення статті 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу ЄСПЛ не встановив.
Ціна порушення: компенсації заявникам
ЄСПЛ присудив кожному заявнику по 800 євро компенсації моральної шкоди та по 2 000 євро судових витрат. Останні мають бути перераховані безпосередньо на рахунки представників заявників.
Таким чином, загальна сума присуджених компенсацій і витрат становить 5 600 євро без урахування можливих податків та відсотків у разі прострочення виплати.
Рішення ЄСПЛ у справі «Черкасов і Кузін проти України» містить чіткі правові орієнтири для українського законодавця та судів.
Кабінет Міністрів не може запроваджувати обмеження майнових та соціальних прав громадян без належної законодавчої основи. Підзаконне регулювання має бути чітким, передбачуваним і не створювати суперечностей із законом, які національні суди залишають без належного вирішення.
Відсутність порушення заборони дискримінації підтверджує, що держава може запроваджувати спеціальні механізми контролю та верифікації пенсійних виплат під час війни. Однак навіть легітимна мета не звільняє владу від обов’язку забезпечити належну правову основу таких заходів.
Суди, зокрема касаційної інстанції, не повинні обмежуватися формальним посиланням на урядові постанови, залишаючи без переконливої відповіді питання про їхню відповідність законам вищої юридичної сили. Саме національні суди мають усувати правову невизначеність, а не поглиблювати її.
Навіть виправдана мета державного контролю не робить законним будь-який спосіб її досягнення. А коли закон і урядова постанова суперечать одне одному, суд має захищати принцип верховенства права, а не залишати громадянина сам на сам із правовою невизначеністю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
