Пенсійна арифметика: Нацполіція не зарахувала 6 пільгових років і залишила полковника без права на виплати — що вирішив Верховний Суд

Колишньому полковнику поліції відмовили у зарахуванні понад шести років пільгової вислуги, через що він не міг отримати пенсію за вислугу років. На момент звільнення через хворобу чоловік мав 20 років 6 місяців 20 днів служби, тоді як для призначення пенсії потрібно було щонайменше 24 роки. Ще 6 років 5 місяців 4 дні становила його пільгова вислуга, однак у Нацполіції наполягали, що врахувати її для набуття права на пенсію немає законних підстав.

Справа дійшла до Верховного Суду, який розглянув принципове питання: чи можна враховувати пільгову вислугу для самого призначення пенсії, а не лише для визначення її розміру. Особливого значення спір набув після того, як суд визнав нечинними урядові обмеження, запроваджені у 2022 році. КАС ВС став на бік колишнього поліцейського та встановив, що з урахуванням пільгової вислуги він мав право на пенсію ще на момент звільнення у 2019 році.

Відповідну правову позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав у справі № 420/21549/25.

Обставини справи

Позивач із вересня 1993 року по травень 1998 року навчався в Одеській національній юридичній академії. З вересня 1998 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 7 листопада 2015 року по 8 квітня 2019 року — в Національній поліції України.

Наказом Департаменту захисту економіки Нацполіції від 4 квітня 2019 року полковника поліції, який обіймав посаду начальника міжрайонного відділу управління захисту економіки в Одеській області, було звільнено зі служби з 8 квітня 2019 року через хворобу на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

На момент звільнення його стаж служби для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги становив 20 років 6 місяців 20 днів. Окремо була визначена вислуга на пільгових умовах — 6 років 5 місяців 4 дні.

16 травня 2025 року колишній поліцейський звернувся до Національної поліції із заявою, в якій просив, зокрема, зарахувати пільгову вислугу до вислуги років, що дає право на призначення пенсії.

Крім того, він порушував питання перерахунку стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням пільгових періодів.

Однак Департамент захисту економіки Національної поліції листом від 16 червня 2025 року повідомив про відсутність законних підстав для такого зарахування.

У Департаменті зазначили, що на момент звільнення чоловік не мав необхідної календарної вислуги років для призначення пенсії. Відповідно, підстав для зарахування пільгової вислуги до календарної вислуги, яка дає право на пенсію, немає.

Не погодившись із цією позицією, колишній поліцейський звернувся до адміністративного суду. Він просив визнати протиправною відмову Департаменту та зобов’язати зарахувати 6 років 5 місяців 4 дні пільгової вислуги до вислуги років, необхідної для призначення пенсії.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 жовтня 2025 року задовольнив позов. П’ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 грудня 2025 року залишив це рішення без змін.

Суди виходили з того, що після визнання нечинними окремих положень постанови Кабінету Міністрів № 119 від 16 лютого 2022 року відновилося попереднє правове регулювання, яке передбачає можливість врахування пільгової вислуги не лише для визначення розміру пенсії, а й для набуття права на її призначення.

Департамент захисту економіки оскаржив ці рішення до Верховного Суду, наполягаючи, що обов’язковою умовою набуття права на пенсію за статтею 12 Закону про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, є наявність необхідної календарної вислуги років, а правових підстав для додавання до неї пільгової вислуги немає.

Позиція Верховного Суду

Перевіряючи законність рішень попередніх інстанцій, КАС ВС насамперед звернув увагу на відмінність між двома правовими питаннями: визначенням вислуги років, необхідної для виникнення права на пенсію, та обчисленням вислуги для встановлення розміру вже призначеної пенсії.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для осіб, звільнених зі служби в період з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року, передбачалося право на пенсію за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звільнення не менше 24 календарних років вислуги.

Водночас стаття 17 цього Закону визначає види служби та періоди, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а стаття 17-1 передбачає, що порядок її обчислення та пільгові умови призначення пенсій встановлює Кабінет Міністрів України.

Такий порядок затверджено постановою Кабміну від 17 липня 1992 року № 393.

Верховний Суд наголосив, що на момент звільнення позивача у квітні 2019 року діяла редакція пункту 3 Порядку № 393, яка передбачала пільгове зарахування визначених видів служби саме для призначення пенсії за вислугу років.

Однак у лютому 2022 року уряд постановою № 119 змінив відповідне регулювання.

Зокрема, було встановлено, що календарна вислуга років для призначення пенсії обчислюється за пунктами 1 і 2 постанови № 393, тоді як пункт 3 у новій редакції передбачав пільгове зарахування визначених періодів служби лише для встановлення розміру пенсії.

Таким чином, після цих змін пільгова вислуга могла впливати на розмір пенсійної виплати, але не враховувалася для набуття самого права на її призначення.

Скасування урядових обмежень змінило правове регулювання

Вирішальне значення для розгляду спору мала постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі № 640/13694/22.

Цим судовим рішенням було визнано протиправними та нечинними окремі положення постанови Кабінету Міністрів № 119 від 16 лютого 2022 року, зокрема пункт 4, підпункт 1 пункту 5, пункти 6 і 7.

Саме ці положення змінили правила обчислення вислуги років, обмеживши використання пільгового обчислення для визначення права на призначення пенсії.

У зв’язку з їх визнанням нечинними відновилося попереднє правове регулювання Порядку № 393, яке й підлягало застосуванню у справі колишнього поліцейського.

Верховний Суд також нагадав свою усталену правову позицію, відповідно до якої суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, що не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи були такі положення оскаржені в суді та чи залишаються вони чинними на момент розгляду справи.

На підтвердження цього підходу КАС ВС послався, зокрема, на постанови Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 8 грудня 2025 року у справі № 440/254/25.

Суд зазначив, що Закон про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, передбачає можливість встановлення урядом пільгових умов призначення пенсій за вислугу років. Відповідно, постанова № 393 конкретизує порядок обчислення вислуги, зокрема й на пільгових умовах.

При цьому пільгове обчислення періодів служби є похідним від передбачених законом підстав для їх зарахування та пов’язане насамперед зі спеціальним статусом осіб, набутим у зв’язку з виконанням визначеної законодавством роботи.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 3 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.

Чому КАС ВС визнав право колишнього поліцейського на пенсію

Застосувавши наведені положення законодавства до обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що 6 років 5 місяців 4 дні пільгової вислуги позивача повинні враховуватися разом із визначеним періодом служби тривалістю 20 років 6 місяців 20 днів.

КАС ВС зазначив, що вислуга років з урахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, є календарною одиницею виміру та має враховуватися відповідно до статей 12, 17, 17-1 Закону про пенсійне забезпечення та постанови № 393 у редакції, що діяла до внесення змін постановою № 119 і була відновлена.

Отже, на дату звільнення загальна вислуга позивача з урахуванням пільгового обчислення становила 26 років 11 місяців 24 дні.

Оскільки цей показник перевищував необхідні для звільнених у відповідний період 24 роки, Верховний Суд констатував, що чоловік набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону.

Відтак відмова Департаменту захисту економіки Національної поліції у зарахуванні пільгової вислуги до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, є протиправною.

Що вирішив Верховний Суд

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вирішили спір, а доводи Департаменту захисту економіки не спростовують їхніх висновків.

Касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року та постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року — без змін.

Таким чином, чинним залишилося рішення, яким Департамент зобов’язано зарахувати колишньому поліцейському 6 років 5 місяців 4 дні пільгової вислуги до вислуги років, що дає право на призначення пенсії.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.