Пентагон вперше визнав НЛО на знімках астронавтів з Місяця реальними об’єктами

Пентагон визнав, що невідомі об’єкти, зафіксовані на знімках астронавтів NASA під час місячних місій «Аполлон-12» та «Аполлон-17», є реально існуючими фізичними об’єктами. Нова публікація на офіційному сайті американського військового відомства не дає відповіді про природу цих об’єктів, однак сам факт їхнього визнання є суттєвим зрушенням: десятиліттями офіційна позиція зводилася до технічного браку фотоплівки або оптичних артефактів.

Місячні знімки завжди вирізнялися з‑поміж іншого матеріалу про НЛО — передусім тому, що на Місяці немає атмосфери, а отже, й пов’язаних із нею оптичних ефектів відбиття та заломлення світла. Саме тому ще після перших публікацій NASA у 1970‑х роках ці фотографії привернули широку увагу. Офіційне пояснення тоді виявилося прозаїчним: або несправність знімальної апаратури, або уламки від самих кораблів і посадкових модулів.

До нової публікації Пентагону додано записи радіопереговорів між астронавтами та Землею, здійснених під час місій. Найбільший інтерес становлять два епізоди листопада 1969 року — під час «Аполлон-12», другої висадки людини на Місяць. У першому астронавти спостерігали невідомі об’єкти неозброєним оком протягом близько години: пілот місячного модуля Алан Бін описав, як від поверхні Місяця відриваються і летять у космос якісь «частинки та спалахи». У другому епізоді командир місії Чарльз Конрад зафіксував плаваючі уламки поруч із модулем, від яких відбивалося його освітлення — цей сеанс спостереження тривав лише кілька хвилин.

Сучасний аналіз частково пояснює другий епізод: панелі перехідника лунного корабля або елементи третього ступеня ракети-носія S‑IVB після відокремлення могли якийсь час летіти поруч із модулем через схожу швидкість. Утім, надто короткий час спостереження залишається загадкою — у відкритому космосі майже немає факторів, здатних так швидко змінити відносну швидкість групи об’єктів. Перший епізод пояснити ще складніше: гіпотези про кристали конденсату або вплив сонячного вітру на майларову плівку модуля мають суттєвий недолік — в інших експедиціях на Місяць, де використовувалися ідентичні кораблі, подібних ефектів не спостерігалося.

Окремої уваги заслуговують знімки з поверхні Місяця. На фото «Аполлон-12» вирізняється так звана «ділянка 5»: вертикальний об’єкт із градієнтом яскравості, що мало схожий на подряпину або пилинку на плівці Hasselblad, якою користувалися під час місій. Якщо це реальний об’єкт, зафіксований у русі на короткій витримці, він мав рухатися з дуже високою швидкістю. На знімку «Аполлон-17» грудня 1972 року видно три точки, що утворюють трикутник і мають власний колір — таких дефектів зображення просто не існує. Пентагон коментує це обережно: «Новий попередній аналіз американського уряду припускає, що ця особливість зображення є потенційно результатом фотографування фізичного об’єкта в кадрі».

Фізика робить ці об’єкти ще загадковішими. З поверхні Місяця в місячний день зірок не видно — сонячне світло там яскравіше, ніж найясніший земний день через відсутність атмосфери. Жодна реалістична камера чи людське око не здатні зафіксувати слабкі точки на такому фоні. Щоб об’єкти все ж потрапили в кадр, вони мали бути або надзвичайно яскравими — порівнянними зі спалахом вибуху — або перебувати на низькій навколомісячній орбіті. Обидва варіанти фізично нетипові: вибухи в космосі трапляються рідко, а природних супутників на навколомісячній орбіті не існує.

Незважаючи на бюрократичну обережність формулювань, публікація Пентагону фактично є першим офіційним державним визнанням того, що на місячних фотографіях зафіксовано щось реальне. Природа цих об’єктів залишається відкритим питанням — однак питанням, яке американський уряд більше не відмахується поясненням про несправну плівку.

Источник: noworries.news