Все важливе і цікаве за п’ятницю, 16 травня – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Переговори у Стамбулі
Сьогодні вперше за більш ніж три роки у Стамбулі відбулись прямі переговори між Росією та Україною.
У переговорній залі, окрім української та російської делегацій, присутня була також делегація Туреччини.
Оператор BBC, який був у залі на початку переговорів, повідомив, що між сторонами не відбулося рукостискання. А агентство "Інтерфакс-Україна" повідомило, що українська делегація спілкувалася з росіянами через перекладача.
Українську делегацію очолює міністр оборони Рустем Умєров.
Після переговорів він перелічив три пункти порядку денного українсько-російських переговорів: "по-перше, припинення вогню, по-друге, це гуманітарний трек, обміни (полонених. – Ред.), і по-третє, потенційна зустріч на рівні лідерів".
"У результаті ми погодились на обмін у форматі "1000 на 1000". Ми також працюємо над іншими умовами цього обміну", – додав він.
Помічник кремлівського господаря Владімір Мединський стверджує, що на переговорах із представниками України у Стамбулі сторони домовились підготувати власне бачення "припинення вогню".
Телеканал Sky News з посиланням на джерело в українських дипломатичних колах повідомив про "неприйнятні" вимоги РФ на переговорах.
За словами джерела, серед вимог Росії – виведення українських військ з її власних територій для того, щоб можна було оголосити перемир'я.
Згодом речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий підтвердив, що на переговорах "російська делегація висловила низку речей, які ми вважаємо неприйнятними".
Крім того, телеканал Sky News повідомив, що представники РФ погрожували українській делегації "вічною війною".
За словами міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, сторони домовилися про принципову готовність до поновлення переговорів.
Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що Київ підтримує якнайшвидше проведення зустрічі на рівні лідерів України та Росії, оскільки вважає, що тільки на цьому рівні вдасться ухвалити дієві рішення для завершення війни.
Перед переговорами з представниками Росії у Стамбулі Україна провела тристоронню зустріч за участі державного секретаря Сполучених Штатів Марко Рубіо і міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, а потім ще й скоординувала позиції з представниками США, Великої Британії, Франції та Німеччини.
Кореспондент BBC Том Бейтман, що прибув до Стамбула разом з главою Держдепу США, описував настрій американської делегації як "досить похмурий".
Групова розмова з Трампом
У п’ятницю український президент Володимир Зеленський перебував в Албанії – прибув на саміт Європейської політичної спільноти (EPC).
Разом з очільниками Франції, Німеччини, Великої Британії та Польщі він провів спільну телефонну розмову з Дональдом Трампом.
"Обговорили зустріч у Стамбулі. Україна готова до максимально швидких кроків заради реального миру, і важливо, щоб світ тримався сильних позицій", – наголосив Володимир Зеленський.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, коментуючи перебіг переговорів між російською і українською делегаціями в турецькому Стамбулі, назвав неприйнятною позицію РФ.
"Позиція Росії явно неприйнятна, і це не вперше. За підсумками зустрічі з президентом Зеленським і телефонної розмови з президентом Трампом ми зараз узгоджуємо наші заходи у відповідь і будемо продовжувати це робити", – додав Стармер.
Президент Франції Емманюель Макрон зазначив, що в ході розмови висловив обурення тим, що Росія не відреагувала на пропозицію про припинення вогню.
"Ми обговорили з президентом Трампом, що неприйнятно, що Росія не реагує на вимоги американців, підтримані Україною та європейцями. Ні щодо перемир'я, ні щодо зустрічі на рівні керівництва", – підкреслив французький президент.
Він додав, що європейці зараз намагаються переконати США долучитись до нових санкцій проти РФ, щоб посилити тиск на кремлівського правителя Владіміра Путіна.
До речі, за словами головної речниці Європейської комісії Паули Піньо, ЄС розраховує, що G7 підтримає зниження верхньої межі ціни на нафту для тиску на Росію.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц привітав проведення у Стамбулі у пʼятницю перших з 2022 року прямих переговорів України та Росії.
"Той факт, що вони сьогодні зустрілися вперше за три з половиною роки, є дуже невеликим, але першим позитивним сигналом", – заявив німецький канцлер.
Радник президента Литви Дейвідас Матульоніс констатував, що Росія насправді не хоче мирної угоди з Україною, інакше очільник Кремля Владімір Путін сам взяв би участь у переговорах, що мали відбутися цього тижня в Туреччині.
Нагадаємо, вчора у Туреччині перебував Володимир Зеленський, який закликав господаря Кремля Владіміра Путіна прибути на переговори. Путін, як відомо, не приїхав.
Італійська премʼєр-міністерка Джорджа Мелоні підкреслила, що вчора "світ побачив, хто був за столом переговорів, а хто ні".
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови європейських лідерів з президентом США Дональдом Трампом заявив, що на переговорах РФ не "продемонструвала доброї волі", а також припустив, що попереду можуть бути "дуже важкі дні".
"Ми не приховуємо, що позицію Росії важко назвати конструктивною. Нас, ймовірно, чекають дуже важкі дні", – зазначив він.
Санкційний тиск на Путіна
Президент України Володимир Зеленський заявив, що відмова Росії від повного й безумовного припинення вогню та вбивств повинна супроводжуватись "сильними санкціями".
За даними Politico, на саміті в Албанії лідери мали розглянути як введення мит на імпорт з РФ на тлі зриву переговорів.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що 17-й пакет санкцій проти Росії буде ухвалений 20 травня.
"Путін не з’явився, чим поставив себе в програшне становище", – вважає німецький канцлер.
Президентка Єврокомісія Урсула фон дер Ляєн заявила, що останні дії глави РФ Владіміра Путіна свідчать про його небажання миру, тому потрібно посилити санкційний тиск на нього.
Вона додала, що саме тому ЄС працює над новим пакетом санкцій.
"Цей пакет включатиме, наприклад, санкції щодо "Північного потоку-1" і "Північного потоку-2". Він охоплюватиме роботу над включенням до списку більшої кількості суден російського "тіньового флоту", а також зниження верхньої межі ціни на нафту і додаткові санкції проти фінансового сектору Росії. Для нас важливо, щоб ми домоглися миру, і тому ми маємо посилити тиск на президента Путіна, доки він не буде готовий до миру", – заявила фон дер Ляєн.
Один з посадовців Євросоюзу повідомив, що, окрім 17-го пакета санкцій проти Росії, 20 травня ЄС затвердить ще три види санкцій!
Тим часом, в Євросоюзі вже почали роботу над 18-м пакетом санкцій.
"У 18-й пакет санкцій проти Росії планується включити обмежувальні заходи проти російських банків і банків третіх країн, які підтримують військову машину Росії", – розповів "Європейській правді" високопосадовець ЄС.
Політика Трампа
Президент США Дональд Трамп заявив, що, "можливо", зателефонує лідеру Росії Владіміру Путіну, щоб обговорити припинення війни Росії в Україні.
Також американський лідер повідомив, що зустрінеться з Путіним, "щойно ми зможемо це організувати".
Речник Кремля Дмитрій Пєсков каже, що зустріч Путіна і Трампа – єдиний спосіб досягти прориву у врегулюванні російсько-української війни.
"Така зустріч, безумовно, необхідна, як, передусім, з погляду двосторонніх російсько-американських відносин, так і з погляду обговорення серйозної розмови на вищому рівні з міжнародних питань, з регіональних проблем, включаючи, звичайно, кризу навколо України", – заявив Пєсков.
Коментуючи мирний процес щодо України, Дональд Трамп зазначив, що світ стане ще безпечнішим "через 2-3 тижні".
Вочевидь, Трамп вірить, що зможе домовитись з Путіним про завершення бойових дій в Україні.
Тим часом Гренландія, про наміри привласнити яку неодноразово говорив президент Дональд Трамп, прагне посилити співпрацю з Європейським Союзом.
Президент Франції Емманюель Макрон напередодні саміту між Британією та ЄС наступного тижня висловився за перегляд відносин між Європейським Союзом та Сполученим Королівством.
"Тиск на жертву, а не на агресора"
Колишня посол США в Україні Бріджит Брінк написала колонку, в якій прямо заявила, що вирішила залишити посаду через зовнішню політику адміністрації президента Дональда Трампа.
"На жаль, від самого початку адміністрації Трампа політика полягала в чиненні тиску на жертву, Україну, а не на агресора, Росію. Тому я не могла сумлінно виконувати політику адміністрації і вважала своїм обов'язком піти у відставку", – розповіла Брінк.
Як зазначила експосол, вона не може "стояти осторонь, коли країна зазнає вторгнення, демократія піддається бомбардуванням, а загибель дітей залишається непокараною".
"Я вважаю, що єдиний спосіб забезпечити інтереси США – це відстоювати демократію і протистояти автократам. Мир за будь-яку ціну – це зовсім не мир, а умиротворення", – підкреслила експосол.
Оборона НАТО
Напередодні саміту НАТО в Гаазі міністри оборони країн Альянсу проведуть зустріч в Брюсселі 5 червня.
Основною темою зустрічі стане підготовка до саміту Північоатлантичного альянсу 24-25 червня в Гаазі.
Нещодавно ЗМІ писали, що американська сторона начебто виступає проти запрошення Зеленського на саміт НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня. Водночас державний секретар США Марко Рубіо заперечив таку інформацію.
Рубіо заявив, що всі члени НАТО погодяться з метою витрачати 5% ВВП на оборону протягом наступного десятиліття до саміту Альянсу, який відбудеться в червні.
Тим часом Італія досягла 2% оборонних витрат перед самітом НАТО.
Словенія підтримує ширше визначення оборонних витрат, аби виконати вимоги НАТО, а президент Литви затвердив вихід з конвенції про заборону протипіхотних мін.
Скарги Орбана
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що в ході зустрічей з генсеком НАТО Марком Рютте збирається поскаржитись йому на "неприйнятні" дії України.
Нове загострення в українсько-угорських відносинах почалось після того, як Служба безпеки України заявила про викриття агентурної мережі військової розвідки Угорщини, яка здійснювала шпигунську діяльність на Закарпатті.
Згодом Будапешт заявив, що видворяє двох українських дипломатів, звинувативши їх у шпигунстві. Україна у відповідь оголосила про видворення двох угорських дипломатів.
Також стало відомо, що у Будапешті затримали громадянина України, який раніше працював дипломатом, згодом його депортували.
Читайте також статтю "ЄвроПравди": Український план Орбана. Як угорський лідер хоче використати Україну для перемоги на виборах.
Різне щодо України і українців
В Латвії покарали чоловіка за заклик "знищувати українців", а у Лондоні судять українця за спроби підпалити майно прем’єра Британії.
Крім того, в Британії спалахнула пожежа на колишній військовій базі: троє загиблих.
Глава посольства Польщі вважає, що передача Україні МіГ-29 можлива, а також повідомив, що Варшава готує для України 47-й пакет військової допомоги.
Про це, зокрема, він розповів в інтерв’ю "Європейській правді".
Решта новин
Одіозний Сіміон звинуватив Молдову у фальсифікаціях на румунських виборах, Кишинів відповів.