Підозріла статистика – діти залишалися з батьками, а чоловіки призовного віку ставали опікунами: ВРП розглядає скаргу на суддю Чорну
Вища рада правосуддя оголосила перерву у розгляді скарги адвоката Олега Кулика, поданої в інтересах судді Зборівського районного суду Тернопільської області Валентини Гнатівни Чорної. Скарга стосується рішення Другої дисциплінарної палати ВРП від 5 серпня 2026 року № 1592/2дп/15-26 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у вигляді внесення подання про звільнення з посади.
Засідання проходило за участю дисциплінарного інспектора Наталії Дробчак, членів Другої дисциплінарної палати, судді (в режимі відеоконференції) та її представників — адвокатів Олега Кулика і Романа Молиня. Через безпекову ситуацію (жовтий рівень небезпеки, повідомлення про рух «шахедів») рада двічі переривала роботу. Зрештою більшістю голосів підтримала пропозицію співдоповідача Олександра Сасевича оголосити перерву без визначення дати продовження розгляду. Учасникам пообіцяли завчасно повідомити про нову дату.
«42 справи — і в 40 дитина залишилася з батьком». Статистика, яка насторожила
Дисциплінарний інспектор Наталія Дробчак розклала на столі цифри, які важко ігнорувати. У 2021 році суддя розглянула лише одну справу про місце проживання дитини. У 2022–2023-му таких справ стало вже 42. І в 40 випадках дитина залишилася з батьком.
Це майже ідеально збіглося з періодом, коли самостійне виховання дитини давало відстрочку від мобілізації. Після того як закон № 3633 цю підставу скасував, у 2024 році суддя розглянула лише одну подібну справу — і цього разу залишила дитину з матір’ю.
Ще різкіший стрибок — у справах про недієздатність. До 24 лютого 2022 року за весь час роботи в Зборівському суді Чорна розглянула лише вісім таких справ. Після початку великої війни — 67. У 59 з них опікуном став чоловік призовного віку. За даними тернопільських ТЦК, у чотирьох випадках ці рішення реально використали для оформлення відстрочки. Деякі «нові опікуни» і батьки, з якими визначили місце проживання дітей, регулярно виїжджали за кордон — часто всією родиною.
Однакові позови, відсутні матері й діти, яких не чули
Інспектор детально розібрала вісім справ про дітей. У кількох позовах різних батьків дослівні, як під копірку, описи: стосунки псувалися «протягом останніх двох років», матері виїхали «в березні 2022-го». Змінювалися лише імена. Усі вісім матерів визнали позов у повному обсязі і попросили розглядати справу без їхньої участі. Доказів, що їм взагалі надсилали позов і ухвалу, у матеріалах немає.
Суд ні разу безпосередньо не заслухав дітей. У трьох справах їм уже виповнилося 14 років — за Сімейним кодексом місце проживання вони визначають самі. Верховний Суд прямо каже: суд не має права вирішувати такий спір за позовом одного з батьків.
Окремо — справа про позбавлення матері батьківських прав. Батько спочатку розлучився, а через сім днів подав новий позов. Суддя відкрила провадження того ж дня. Рішення ухвалили без сторін, без представника органу опіки, без допиту свідків і без дітей (16 і 10 років). Ключовим доказом стала нотаріальна заява матері про згоду. Пізніше сама суддя визнала: юридичне значення цієї заяви вона оцінила неправильно і просила вважати це «добросовісною суддівською помилкою».
«Передавали найвразливіших людей людям, з якими навіть не довели зв’язок»
У десяти справах про недієздатність інспектор не знайшла жодного документа, який би підтверджував, що заявник має право звертатися до суду (ст. 296 ЦПК). Іноді реєстрація за адресою підопічного з’являлася за кілька тижнів до подання заяви. Кандидатури опікунів перевіряли формально: органи опіки писали загальні фрази, без даних про житло, здоров’я чи можливість реально доглядати.
«Фактично суддя вирішувала питання про передачу найбільш вразливих осіб під опіку людей, зв’язок з якими належним чином не був підтверджений», — підсумувала Дробчак. На її думку, з урахуванням системності, характеру порушень і попереднього стягнення рішення палати є обґрунтованим, а звільнення — пропорційним.
«Штучно накрутили системність і дали найжорсткіше покарання»
Адвокат Олег Кулик почав різко: палата «штучно збільшила кількість порушень», «суттєво перебільшила наслідки» і застосувала найсуворіше стягнення всупереч власній практиці ВРП.
«Факт визнання позову — це реалізація права учасника справи. Це не означає, що спір був відсутній», — наголосив він. Жодне з рішень не оскаржили ні матері, ні ТЦК (хоча Верховний Суд прямо дав їм таке право). У подібних справах суддів Снігурського, Іваницького та Вознюка покарали лише доганою.
Кулик також вказав на процесуальні «червоні прапорці»: палата сама відкрила провадження за власною ініціативою і сама його розглянула — це суперечить практиці ЄСПЛ (справа «Цацані проти Греції»). Крім того, три майже ідентичні скарги надійшли з різницею в кілька днів, але дві з них об’єднали, а третю — ні. Це, на думку захисту, штучно створило картину «системності».
Другий адвокат, Роман Молинь, додав: склад етичного проступку (пункт 3 статті 106) просто відсутній. Усі припущення про «інших родичів» чи «порушені інтереси» залишаються лише припущеннями без жодного доказу.
«Я захищала права вразливих в умовах війни»
Сама суддя Валентина Чорна пояснила: розглядала швидко саме тому, що категорія чутлива. «Чим швидше буде призначена опіка, тим швидше людина зможе отримувати пенсію і користуватися своїми правами». У справах про дітей вона покладалася на акти органів опіки, які виходили на місце, спілкувалися з дітьми і складали висновки. Після попереднього стягнення в грудні 2024 року аналогічних рішень більше не ухвалювала.
«Я вважаю, що ні в якому випадку не порушувала прав недієздатних і неповнолітніх. Наслідків ніяких немає. Усі особи були дійсно хворими», — заявила вона.
«За вікном вибухи. Яка це якість роботи?»
Коли дійшло до запитань, знову зазвучала тривога. Члени ВРП розділилися: частина хотіла продовжувати, частина — зупинитися. Олександр Сасевич запропонував перерву без дати. Більшість підтримала.
«Сьогодні безперервний жовтий рівень небезпеки, постійно за вікном вибухи. Ну як ми можемо розглядати? Яка це якість нашої роботи? Чи будемо ризикувати своїми життями і життями учасників?» — прозвучало в залі.
Учасникам подякували і пообіцяли повідомити нову дату завчасно. Справа судді Чорної поки що залишається відкритою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
