На 79-му році життя відійшов у вічність Петро Слободянюк. Людина, чиє ім’я тісно пов’язане з культурним відродженням і розвитком подільського краю.
Постать Петра Яковича була настільки багатогранною, що важко вмістити його професійну діяльність у кілька слів. Він історик, краєзнавець, управлінець, культуролог, архівіст, доктор філософії, професор, член Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки журналістів України, Національної спілки архівістів України, Національної спілки театральних діячів України, Почесний краєзнавець України, Заслужений працівник культури України. Лауреат низки міських та обласних премій, а також республіканської премії імені П. Тронька, яку отримав у 2023 році.
Як науковець Петро Слободянюк створив понад 40 монографій, архівних довідників, збірників документів з історії Хмельницької області. Був автором десятків телепередач під рубрикою «У пам’яті назавжди», опублікував понад 150 науково-публіцистичних статей. Написав сценарії та зрежисував близько двох сотень театралізованих вистав, масових свят, фестивалів і концертів. Створив жіночий духовий оркестр і керував ним.
У 90-х роках Петро Якович входив до обласної редакційної колегії зі створення багатотомного історико-меморіального видання «Книга Пам’яті. Хмельницька область» та історико-меморіального серіалу «Книга Скорботи» (2003). Як заступник відповідального редактора брав активну участь у виданні шести томів наукового збірника праць «Освіта, наука і культура на Поділлі» Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка. Крім того, був організатором і науковим керівником фундаментального видання єдиних в Україні двох томів Національної Книги пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932–1933 років (Хмельницька область), збірника документів «Розіп’яте Голодомором Поділля», двотомного «Путівника Державного архіву Хмельницької області». Розробляв тематико-експозиційний план Музею Голодомору у Меджибожі.
За роки керівництва Державним архівом Хмельницької області Петро Слободянюк розбудовував і вдосконалював систему архівної справи, створюючи належні умови для збереження документів і дослідницької роботи. Проводилися ремонти приміщень, і вже на той час відбувалася комп’ютеризація. За керівництва Петра Яковича створювалися міські та районні трудові архіви, а також уперше було отримано американський грант на обладнання для реставрації архівної документації.
Петро Слободянюк був людиною міцних національно-демократичних переконань. Він підтримував Народний Рух із перших днів, очолював обласний Конгрес української інтелігенції, а під час Революції Гідності у 2014 році став одним із засновників і членів Ради Хмельницького Майдану.