Після пологів — не завжди лише радість: як суд враховує психічний стан матері, якщо вона завдала шкоди дитині
Днями суспільство сколихнула новина, що у Борисполі 29-річній жінці повідомили про підозру в умисному вбивстві своєї новонародженої доньки. За версією слідства, 8 вересня, у день виписки з пологового будинку, жінка залишилася сама з дитиною, вийшла з нею на балкон квартири на шостому поверсі та викинула немовля вниз. Дівчинка отримала тяжкі травми й того ж дня померла в лікарні.
Жінка народила дитину 3 вересня, на момент трагедії дівчинці було п’ять днів. Наразі слідство кваліфікувало дії жінки за статтею 117 Кримінального кодексу України — умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після них. Санкція статті передбачає до п’яти років обмеження або позбавлення волі.
Водночас йдеться лише про підозру, а не про встановлену судом вину. Жінка наразі відмовляється давати показання, користуючись правом, передбаченим статтею 63 Конституції України. Досудове розслідування триває.
Проте такі випадки непоодинокі, а в українській судовій практиці вже сформувалися підходи до їх розгляду. Ця історія стала приводом для ширшого питання: чи достатньо кримінальне законодавство враховує психічний стан жінки після пологів і як суд має оцінювати такі обставини, якщо вони могли вплинути на її поведінку.
Роком раніше у Тернополі стався подібний інцидент. Як встановив суд, 6 листопада 2024 року жінка, перебуваючи у стані неосудності, занурила голову своєї малолітньої доньки у воду та, утримуючи її обличчям і притиснувши до дна ванни, упродовж 5–7 хвилин втопила дитину. Після цього вона вистрибнула з вікна кухні власної квартири з п’ятого поверху, намагаючись покінчити життя самогубством. Суд першої інстанції 30 жовтня 2025 року задовольнив клопотання сторони обвинувачення та застосував до жінки примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом. Дії жінки кваліфікували за ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Захисник оскаржив рішення в частині виду примусових заходів. Сторона захисту не заперечувала факту вчинення суспільно небезпечного діяння у стані неосудності, але просила замінити госпіталізацію із суворим наглядом на амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку. Захист посилався на висновок судово-психіатричного експерта №491 від 3 квітня 2025 року. Експерт встановив, що під час вчинення діяння жінка через тяжкий психічний розлад не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Водночас на момент дослідження, з урахуванням формування ремісії, вона особливої небезпеки для себе та оточуючих не становила.
Згідно з висновком експерта №151 від 5 березня 2026 року, психічний стан жінки покращився: вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, не становила небезпеки для себе й оточуючих. Експерт рекомендував продовжити примусові заходи медичного характеру в амбулаторному порядку. У зв’язку з цим суд задовольнив апеляційну скаргу захисника, змінив рішення суду першої інстанції та застосував до жінки примусову амбулаторну психіатричну допомогу.
Наразі, щодо жінки знову вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Судове засідання призначено на 5 жовтня 2026 року в районному суді. Йдеться про питання подальшого застосування примусових заходів медичного характеру, які відповідно до закону підлягають періодичному перегляду.
Раніше «Судово-юридична газета» аналізувала справу № 619/2182/22, у якій жінка народила дитину вдома, а через кілька днів після пологів під час годування закрила дитині ніс і рот рукою, внаслідок чого немовля померло. Спочатку їй інкримінували умисне вбивство малолітньої дитини за частиною 2 статті 115 КК України. Однак суд перекваліфікував дії на статтю 117 КК — умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини відразу після пологів.
Суд врахував висновки судово-психологічної експертизи щодо особливого психофізіологічного стану після пологів, а також обставини життя жінки, зокрема сімейні конфлікти та насильство. У результаті їй призначили один рік позбавлення волі.
Чому закон розрізняє ці ситуації
Коли мати позбавляє життя власну дитину, правова оцінка залежить не лише від самого факту смерті, а й від обставин, за яких це сталося. Кримінальний кодекс передбачає як загальну норму про умисне вбивство — статтю 115, так і спеціальну норму щодо вбивства матір’ю новонародженої дитини — статтю 117.
За статтею 117 КК України відповідальність настає, якщо мати умисно вбила свою новонароджену дитину під час пологів або відразу після них. Законодавець окремо виділив цей випадок, враховуючи особливості періоду пологів та безпосередньо після них. Якщо ж обставини не відповідають умовам статті 117, зокрема якщо вбивство відбулося вже через значний час після пологів, застосовуються загальні положення про умисне вбивство, передбачені статтею 115 КК України.
Окремо у таких справах має з’ясуватися психічний стан жінки. Післяпологовий період може супроводжуватися психічними розладами, зокрема післяпологовою депресією або іншими станами. Однак сам по собі такий діагноз не означає, що жінка не підлягає кримінальній відповідальності.
За статтею 19 КК України, особа є неосудною, якщо під час вчинення суспільно небезпечного діяння через психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки вона не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Кримінальний кодекс передбачає і поняття обмеженої осудності. За статтею 20 КК України, обмежено осудною є особа, яка через наявний психічний розлад під час вчинення правопорушення не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії або керувати ними. Така особа підлягає кримінальній відповідальності, однак її психічний стан може враховуватися судом під час призначення покарання.
Водночас стаття 117 КК України стосується лише конкретної ситуації — коли мати умисно позбавляє життя свою новонароджену дитину під час пологів або відразу після них. Якщо дитину вбиває батько, ця стаття не застосовується. У такому разі його дії кваліфікують за статтею 115 КК України, а якщо потерпіла дитина є малолітньою — за п. 2 ч. 2 цієї статті.
Це підтверджує і судова практика. У справі № 539/5016/19, яку розглянув Хорольський районний суд Полтавської області.
Чоловік у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння після конфлікту з дружиною прийшов додому, де перебував його шестимісячний син. Плач дитини його дратував, після чого він завдав немовляті не менше дев’яти ударів у голову. Від отриманих травм хлопчик помер на місці.
Суд визнав чоловіка винним за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України — в умисному вбивстві малолітньої дитини — та призначив йому 13 років позбавлення волі.
Після пологів жінка залишила лікарню, а згодом потрапила до психіатричної лікарні
Післяпологові психічні розлади можуть проявлятися по-різному, однак сам факт діагнозу «післяпологова депресія» ще не означає неосудності чи автоматичного звільнення від кримінальної відповідальності. Для цього має бути встановлено, чи могла людина під час вчинення конкретних дій усвідомлювати їх та керувати ними. Показовою є цивільна справа №201/1911/21. Наступного дня після кесаревого розтину жінка залишила пологовий будинок без новонародженої доньки.
Жінка пояснювала це станом паніки. Через кілька днів її госпіталізували до психіатричної лікарні, де до кінця січня 2021 року вона лікувалася з діагнозом «післяпологова депресія».
Водночас суд не встановлював, що саме депресія стала причиною її поведінки. Розглядаючи питання про визнання материнства, суд оцінив медичні документи та подальшу поведінку жінки. Після лікування вона вживала заходів для повернення дитини та звернулася до суду. Це суд розцінив як свідчення відсутності волі на остаточне залишення дитини.
У всіх трьох розглянутих справах суди звертали увагу на психічний або психофізіологічний стан жінок. Водночас сам факт психічного розладу не означав звільнення від кримінальної відповідальності, про це свідчать два судові рішення. Вирішальним залишалося питання про те, що саме відбувалося зі свідомістю та волею жінки в момент вчинення дій та чи усвідомлювала вона небезпечність діяння.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
