Пів року рідні вірили в диво: у Ковелі попрощалися з Героєм Юрієм Данилюком

Майже пів року рідні ковельчанина Юрія Данилюка, поки його вважали зниклим безвісти, чекали, надіялися, вірили, що він живий, що зможуть обійняти його, що він повернеться. На жаль, сталося найстрашніше. 30-річний воїн, вірний присязі, загинув у червні нинішнього року. Сьогодні громада провела Захисника в останню земну дорогу.

Про це повідомили в Ковельській міській раді.

Юрій народився 28 березня 1995 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №7, після закінчення 9 класу продовжив освіту в Ковельському промислово-економічному коледжі, де здобув фах слюсаря-авторемонтника.

Він ріс у дружній родині, де виховувалося шестеро дітей. Добрий, щирий, усміхнений і розумний, хлопець був надійною опорою для мами та справжнім захисником для молодших братів і сестри.

Юрій завжди брався за будь-яку справу й завжди доводив її до кінця. Він умів усе – полагодити електрику, зібрати чи відремонтувати меблі, допомогти з домашнім ремонтом. Як і багато молодих людей, цікавився комп’ютерною технікою: міг самостійно розібрати, відремонтувати й знову зібрати комп’ютер.

Після завершення навчання у 2013 році 18-річний Юрій поїхав на заробітки до Польщі. За кордоном він прожив і пропрацював дев’ять років.

У серпні 2022 року, вже під час повномасштабної війни, повернувся додому через важку хворобу батька. На жаль, недуга виявилася сильнішою – тато Юрія помер. Після цієї втрати чоловік залишився в Ковелі, працював у приватного підприємця в меблевому бізнесі.

6 лютого 2025 року його мобілізували до Збройних сил України. Після проходження підготовки його скерували до 158-ї окремої механізованої бригади. Спочатку служив на Миколаївщині, згодом – на Сумщині.

Цього літа під час виконання бойового завдання Юрій зник безвісти. Лише кілька днів тому результати ДНК-експертизи підтвердили: солдат, кулеметник 1-го механізованого відділення 2-го механізованого батальйону військової частини А5002 Юрій Данилюк загинув 30 червня 2025 року в районі населеного пункту Писарівка Сумської області.

«Життя Юрія було надто коротким, але наповненим любов’ю до родини, відповідальністю й гідністю. Юрій не встиг створити власну сім’ю, не встиг здійснити всі свої мрії та задуми. Та його шлях назавжди залишиться шляхом люблячого сина, надійного брата і справжнього Воїна. Пам’ять про нього житиме в серцях рідних, друзів і всіх, хто знав і цінував Юрія», — сказав під час громадянської панахиди заступник міського голови Віктор Жигаревич.

Від всієї громади він висловив щирі співчуття мамі Лесі Василівні, братам Олександру, Іллі, Давиду, Владиславу, сестрі Анастасії, усім рідним і близьким полеглого Захисника.

Поховали Юрія Данилюка на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна пам’ять, честь і шана Герою!