Північне Причорномор’я готувалося до відбиття османської експансії: Історик відновив втрачений символ Аккерманської фортеці XV століття
В Білгороді-Дністровському днями трапилась знаменна культурна подія. Одеський історик відтворив унікальну будівельну плиту 1452 року з Аккерманської фортеці, яка колись прикрашала вежу "Дозорна", але була викрадена. Напис грецькою мовою, старовинні герби та історичний контекст відкривають маловідомі сторінки підготовки Північного Причорномор’я до османської експансії. В XV столітті Білгород з фортецею знаходився під зверхністю Молдавського князівства, котрі витіснили звідси Велике князівсьво Литовске, котре в свою чергу перебрало владу над "білим містом" у генуезців, котрі і заклали тут фортецю із білого каменю у XIII-XIV ст., зазначають Патріоти України.
Ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського Андрій Красножон повідомив про відтворення історичної будівельної плити 1452 року з Аккерманської фортеці.
За його словами, це копія, а плиту він відтворив за малюнком 1848 року. Справжній артефакт був викрадений місцевими крадіями.
На плиті зберігся напис грецькою мовою: "Будову цього муру з божою допомогою завершено. Нехай зійде благословіння твоє, Іісусе Христе, на будівельника! 6960". Зазначений рік за Візантійським календарем від створення світу відповідає 1452 року за сучасним літочисленням.
Як зазначив історик, у верхньому лівому куті плити — символ пана Станчула, правителя міста, який через два роки профінансував будівництво ще однієї вежі фортеці. Праворуч, за словами Андрія Красножона, ймовірно зображено елементи герба Молдавського князівства — голову тура.
Історик пояснив, що використання саме грецької мови невипадкове: у той час вона була мовою місцевого магістрату. Водночас місто перебувало під протекторатом Молдавії, чим і пояснюється сусідство двох гербів на одній плиті.
Будівництво вежі, як зазначив дослідник, напряму пов’язане з геополітичними подіями XV століття. У 1452 році Османська імперія вже активно готувалася до штурму Константинополя, збудувавши на європейському березі Босфору фортецю Румелі-Хісар — стратегічний плацдарм для майбутньої облоги.
Саме атмосфера страху перед османським наступом, яку в історичних джерелах 15 сторіччя називали "турецьким жахом", змусила місцеву владу зміцнювати оборону Білгорода на Дністрі. За словами історика, Станчул передбачав, що після Константинополя під загрозою опиниться Білгород на Дністрі, і він мав рацію.
У майбутньому відтворену плиту планують повернути на її історичне місце у вежі "Дозорна".
Білгород-Дністровський (у різні періоди Тіра, Білгород, Монкастро, Аккерман, Четатя Албе) – одне з найдавніших міст України, що має довгу історію морської торгівлі. З античних часів Тіра було важливим торгівельним партнером елліністичного світу.
У травні Красножон звинуватив адміністрацію Аккерманської фортеці у порушеннях під час встановлення камер відеоспостереження на території пам'ятки.