«Пожежа в Чорнобильській зоні»: Юрій Костенко пояснив, чи є загроза радіації для українців
Пожежі у Чорнобильській зоні знову викликали занепокоєння серед українців. Вогонь охопив близько 100 гектарів території, а разом із цим з’явилися питання про можливе поширення радіації, небезпеку для Київщини та інших областей, а також ризики нових провокацій з боку росії. Про ситуацію в зоні відчуження, радіаційний фон та головні загрози для України в інтерв’ю розповів народний депутат п’яти скликань, ексміністр охорони довкілля та ядерної безпеки України Юрій Костенко.
Пане Юрію, зараз багато інформації про пожежу в Чорнобильській зоні. Наскільки це небезпечно для мешканців Київщини та інших областей?
По-перше, це не перша і, на превеликий жаль, не остання пожежа в Чорнобильській зоні. І це не найбільш масштабна пожежа. Значно більші займання були ще до повномасштабного вторгнення, коли горіли торфовища у Чорнобильській зоні. Тоді дим фактично накрив майже весь Київ. Я думаю, що це була спецоперація російських диверсантів щодо підпалу великих територій у Чорнобильській зоні. Але якщо говорити про нинішню ситуацію, то офіційна інформація свідчить про те, що пожежу локалізують, ведеться постійний радіологічний контроль і рівень радіації не перевищує норми.
Тут важливо розуміти, де саме горить ліс. Після аварії на ЧАЕС забруднення було плямистим. Є ділянки дуже забруднені, а є практично чисті території. Саме від цього залежить, скільки радіоактивних речовин може потрапити у повітря.
Крім того, за майже 40 років значна частина радіоактивних речовин уже була поглинута рослинністю, деревами, ґрунтами або змита у річкову систему. Тому сьогодні, за оцінками спеціалістів, масштабної загрози для населення за межами зони немає.
А чи може попіл від пожеж осідати у річках і бути небезпечним?
Певна кількість радіоактивних частинок у попелі, безумовно, є. Але йдеться про дуже малі концентрації стронцію і цезію. Треба пам’ятати, що період напіврозпаду цих речовин близько 30 років, а після аварії вже минуло майже 40 років. Також природні процеси значно зменшили радіологічну небезпеку. Тому ті заміри, які зараз проводяться, не показують критичних перевищень радіаційного фону за межами Чорнобильської зони.
Чи можуть росіяни навмисно провокувати нові пожежі в зоні відчуження?
Я вважаю, що росія вже була причетна до масштабних підпалів у Чорнобильській зоні раніше. Тоді вітер ніс дим у бік Києва, і це мало дуже серйозні наслідки. Але набагато небезпечнішими були інші дії російської армії. Зокрема захоплення Чорнобильської атомної станції. Це прямий акт ядерного тероризму. Коли станція втратила електроживлення, виникла небезпека для сховищ відпрацьованого ядерного палива. Якщо такі об’єкти пошкодити, це може спричинити значно серйозніші наслідки, ніж пожежа у лісі.
Також дуже небезпечним було пошкодження нового конфайнменту над четвертим реактором. Усередині залишається майже 200 тонн ядерного палива. Якщо порушиться герметичність конструкції, це може спричинити серйозний викид радіоактивного пилу.
Що зараз робить Україна і міжнародні партнери, щоб не допустити катастрофи?
Усе, що робилося на Чорнобильському майданчику після аварії, стало можливим завдяки домовленостям між Україною та країнами Великої сімки. Я очолював переговори щодо цього меморандуму у 1995 році. Тоді ми добилися того, щоб роботи з виведення ЧАЕС з експлуатації фінансувалися не кредитами, а грантами міжнародних партнерів. Саме за ці кошти був побудований новий конфайнмент над реактором. Це багатомільярдний проєкт.
Після пошкодження конфайнменту російськими ударами Європейський банк реконструкції та розвитку знову ініціював наповнення Чорнобильського фонду. У цьому беруть участь понад 40 країн. Зараз спеціалісти аналізують масштаби пошкоджень і розробляють технології відновлення герметичності конструкції. Ймовірно, протягом року вже буде зрозуміло, які саме роботи необхідно провести і в які терміни.
Тобто зараз головна небезпека не сама пожежа, а потенційні ризики навколо ЧАЕС?
Саме так. Пожежі у Чорнобильській зоні неприємні й небезпечні, але наразі вони не несуть масштабної радіаційної загрози для населення. Натомість найбільші ризики пов’язані з пошкодженням конфайнменту, сховищами відпрацьованого ядерного палива і можливими терористичними діями росії щодо ядерних об’єктів.
Олена Лещенко
