Поки син-військовий проходив реабілітацію у Львові, його мама проводила уроки просто з палати, де доглядала за ним
Поки син-військовий проходив лікування та реабілітацію в центрі UNBROKEN у Львові, його мама продовжувала дистанційно викладати математику школярам. 72-річна Віра Овсяннікова проводила уроки з лікарняної палати, доглядаючи за сином, який після важкого поранення переніс 48 операцій. Сьогодні, у День працівників освіти, у Львівській міськраді розповіли її історію.
Віра Овсяннікова 49 років працювала вчителькою математики в ліцеї села Андріївка на Дніпропетровщині. Протягом 17 років вона також була заступницею директора з позакласної роботи. Організовувати для учнів свята й екскурсії їй подобалося не менше, ніж проводити уроки та готувати школярів до випуску.
Вчителювати Віра Григорівна мріяла ще з дитинства.
«Будучи ще маленькою, мені хотілося всіх навчати. Коли до нас приїжджали гості, я всіх запитувала, скільки буде 2+2. І я розуміла своє покликання — тільки вчитель», — пригадує вона.
У серпні 2023 року її син Володимир, який служив на фронті, зазнав важкого мінно-вибухового поранення. Він втратив ногу, руку та око й потребував тривалого лікування та постійного догляду.
Поки Володимир проходив лікування в центрі UNBROKEN у Львові, його мама не припиняла викладати. Серед її учнів були й одинадцятикласники, для яких вона була класною керівницею. До випуску залишалося два роки, і вчителька не хотіла залишати їх без підтримки.
Замість класної кімнати Віра Григорівна облаштувала робоче місце біля вікна в лікарняній палаті. Уроки проводила з ноутбука або планшета, а готувалася до занять уночі, коли син засинав.
«Я читаю урок, а син каже: “Дай водички”. Учні одразу затихали. Я давала водички і знову продовжувала. І дітки працювали, і Воїни, які лежали в палаті, підказували і допомагали їм», — розповідає вчителька.
За її словами, працівники лікарні йшли їй назустріч і дозволяли проводити уроки навіть в ординаторській. Однак вона воліла залишатися в палаті, щоб бачити сина, стан якого був важким.
Перший рік після поранення Володимир був повністю лежачим. Він переніс 48 операцій і тривалий курс реабілітації. У цей час робота допомагала його мамі триматися.
«Мені треба було зібратися, мене діти чекали такою, якою я була завжди: енергійною, світлою. Я перед собою поставила ціль — випустити своїх одинадцятикласників. Я не могла їх кинути. Я так прикипіла до них. І я випустила!» — каже Віра Овсяннікова.
Її учні склали національний мультипредметний тест, а вчительку запросили долучитися до їхнього випускного дистанційно.
Підтримку в цей період Віра Григорівна отримувала від колег, директора ліцею, учнів та їхніх батьків. Вона продовжувала працювати з реабілітаційного центру протягом двох років після поранення сина. На пенсію вчителька пішла лише після того, як її останній клас завершив навчання.
Нині Віра Овсяннікова знову приїхала до Львова разом із сином — цього разу на новий курс реабілітації.
Центр UNBROKEN працює на базі Першого медичного об’єднання Львова. Тут люди, які постраждали внаслідок війни, можуть отримати медичну допомогу та пройти реабілітацію за участі мультидисциплінарної команди фахівців.
Нагадаємо, центр НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN) на базі Першого медоб’єднання Львова — це унікальне місце, де кожен, хто постраждав від війни, отримує шанс бути врятованим та отримати якісну реабілітацію. З кожним таким українцем там працює мультидисциплінарна команда: хірург, травматолог, протезист, психотерапевт, фахівець із реабілітації. Пацієнт не шукає допомоги за кордоном чи в кількох різних закладах, він отримує її в єдиному центрі.