Полтавець створив біонічну руку зі штучним інтелектом, яка потрапила на обкладинку TIME
Історія українського інженера Ігоря Ільченка розпочалася далеко від великих технологічних лабораторій. Полтавець свого часу працював із 3D-друком, а згодом долучився до команди, яка займалася створенням сучасного біонічного протеза. Результатом роботи стала технологія, що допомагає людям із втраченими кінцівками виконувати значно більше повсякденних дій, передають Патріоти України.
У 2017 році Ільченко приєднався до команди розробників біонічного протеза та став її головним інженером. Над першим прототипом працювали близько двох років. Розробка була створена для дівчини з порушенням функцій кінцівки.
Важливим етапом став 2019 рік. Проєкт переміг у конкурсі інженерних стартапів Vernadsky Challenge, завдяки чому команда отримала фінансування та змогла продовжити роботу над технологією.
Одним із ключових результатів стала Esper Hand — легка біонічна рука вагою приблизно 380 грамів. У протезі встановили 24 датчики, які зчитують м'язову активність і сигнали, пов'язані з рухами людини.
Особливість технології полягає у використанні штучного інтелекту. Система поступово аналізує індивідуальні шаблони рухів конкретного користувача та адаптується до нього.
Протез здатний забезпечувати інтуїтивний хват, що дозволяє утримувати різні предмети — від телефона та виделки до зубної щітки. Це має допомагати людям самостійно виконувати звичайні побутові дії.
Окремим напрямом стала система MARS, над якою також працював Ільченко. Вона використовує дані з кількох сенсорів для розпізнавання рухів м'язів і перетворення їх на команди для протезів та інших пристроїв.
Світове визнання українська розробка отримала у 2022 році. TIME включив Esper Hand до списку 200 найкращих винаходів року. Зображення протеза також з'явилося на обкладинці спеціального випуску журналу.
Цікаво, що шлях Ігоря Ільченка до інженерії був нетиповим. Він закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, однак згодом професійно зайнявся технологіями та розробкою протезів.
Історія полтавця показує, як українські інженери створюють технології, здатні отримувати міжнародне визнання та водночас змінювати життя людей.