Помер Микола Кривий – Журналіст, Письменник, а головне – дуже гарна й порядна Людина (ФОТО)

Втрата для Рівного та всіх, хто знав Миколу Васильовича

Кажуть, що на Великдень та перші дні по ньому помирають лише найкращі люди, бо в дні такі – ворота Раю відриті.

У випадку з Миколою Кривим у таке дійсно можна повірити.

Як написав сьогодні Юхим Гусар – відомий журналіст з Львівщини:

21 квітня: Сумна вість з міста Рівне

Сьогодні, 21 квітня 2025 року, зупинилося серце буковинця, уродженця села Коболчин на Сокирянщині, відомого журналіста, письменника, громадського діяча Миколи Васильовича Кривого.

КРИВИЙ Микола Васильович – громадсько-політичний та культурний діяч, журналіст, письменник, публіцист. Заслужений журналіст України (2009). Член НСЖУ та НСПУ.

Народився 19.12.1948 р., с. Коболчин, Сокирянський район у сім’ї фельдшера. Навчаючись у Коболчинській восьмирічнй школі, почав писати і друкуватися в районній газеті «Колгоспне село», пізніше – «Дністрові зорі», а також в обласному часописі «Радянська Буковина».

Після закінчення школи (1963) навчався у Чернівецькому медучилищі і співробітничав з газетами «Радянська Буковина», «Молодий буковинець», відвідував засідання обласного літературного об’єднання, яке очолював літературознавець Анатолій Добрянський.

За направленням Чернівецького обласного управління по пресі почав працювати в Кельменецькій райгазеті «Наддністрянська правда»: коректором, літературним працівником, завідуючим відділом (1965-1967).

У 1967 р. поступив на факультет журналістики Львівського держуніверситету ім. І. Франка. Навчання поєднував з роботою у щотижневику «Львівський залізничник».

Не полишав творчі взаємини з редакцією газети «Дністрові зорі», де надрукував чимало оригінальних творів про земляків, які стали мотивом для написання дипломної роботи «Люди наддністрянського краю (1970-1972 рр.).

Після закінчення університету у 1972 р. був направлений на роботу заступником редактора газети «Радянське село» у м. Сторожинець Чернівецької області.

З 1973 р. живе у м. Рівне.

Працював інструктором, завідуючим відділом Рівненського обкому комсомолу (1974-1975). Пізніше, у 1975-1991 роках був переведений на роботу консультанта, завідуючого ідеологічним відділом обкому Компартії України. Закінчив Вишу партійну школу при ЦК КПУ.

Микола Кривий -- ліворуч -- із колегами по "10 каналу"

Після проголошення незалежності України у 1991 р. створив вільну демократичну газету «Фурор» з республіканським статусом, в якій працював головним редактором.

Такою була команда "10 каналу" у більш-менш повному складі

У 1992-2008 роках очолював місцеву недержавну телерадіокомпанію «10-й канал». Працював головним редактором телерадіокомпанії «Сфера – ТВ». Вів 20 років популярне телеток-шоу «Зблизька».

Гостями його передач були відомі політики, громадські діячі, письменники, інші знамениті люди. Серед них – Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Олександр Мороз та ін..

Написав 17 літературно-художніх книг для дітей та дорослих.

Це – «Недопите вино», «Біля чужої криниці», «Зарубки на серці», «Лінька одужала», «Шафа для жирафа», «Табу на жінок», « Дірка від кохання», « Буковина кличе», «Гірка сльоза самотності» тощо. Створив ряд телевізійних фільмів.