Помер відомий американський кінорежисер, музикант, художник і актор Девід Лінч, який відомий роботою над фільмом «Синій оксамит» та серіалом «Твін Пікс».
«З глибоким жалем повідомляємо про смерть людини та художника Девіда Лінча. Ми були б вдячні за усамітнення у цей час. У світі велика діра тепер, коли його більше нема з нами. Але, як би він сказав: «Стеж за пончиком, а не за дірочкою», – йдеться у заяві, яку опублікувала його родина.
У 2024 році режисер повідомив, що в нього діагностували емфізему. Лінч розповідав, що курив із восьми років і куріння було для нього частиною життя. Через захворювання він не міг пересуватися без кисневої маски, інакше починав задихатися.
Як пише The Guardian, Лінч пройшов шлях від студента-художника, який знімав експериментальні короткометражки, до культового режисера. Перший успіх йому приніс фільм «Голова-гумка».
Найвідомішими роботами Лінча стали телесеріал «Твін Пікс», фільми «Малголленд Драйв», «Синій оксамит» і «Загублене шосе». Його фільми вирізняються елементами сюрреалізму, неординарними образами та оригінальною музикою.
У 2019 році Лінч отримав почесну премію Оскар «за видатний внесок у кіномистецтво». У 1990 році він був відзначений Золотою пальмовою гілкою на Каннському кінофестивалі за фільм «Дикі серцем».
Лінч вів свій YouTube-канал і ділився з шанувальниками прогнозом погоди у власній інтерпретації. Він практикував трансцендентальну медитацію, писав картини, випускав альбоми, а 2011 року відкрив у Парижі нічний клуб. Режисер також з’являвся в чужих роботах, зокрема, в ролі режисера Джона Форда у фільмі Стівена Спілберга 2022 року Фабельмани.
Лінч був одружений чотири рази і перебував у тривалих стосунках із зіркою фільму Синій оксамит Ізабеллою Росселліні.
У 2017 році режисер відвідав Київ. Від початку повномасштабного вторгнення він підтримував Україну. Фонд Лінча у Східній Європі впроваджує в Україні програму ментальної реабілітації населення, яке постраждало від війни.
Раніше, 30 грудня, помер у віці 100 років колишній президент США Джиммі Картер, чиє президентство було затьмарене 444-денною кризою заручників в Ірані.