Понтонна переправа – це навіть не план B, а план C, – доцент кафедри мостів НТУ Корецький
Про це в ефірі Еспресо у програмі “Тепер Головне” сказав доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету Андрій Корецький.
За його словами, понтонні переправи є інвентарними конструкціями, які використовують для тимчасового подолання водних перешкод. Такі системи передусім застосовують спеціальні служби, зокрема військові. Практика їх використання відома ще з часів світових воєн.
“Можливості понтонної переправи залежать від того, яка саме конструкція буде розгорнута, тобто від кількості плавзасобів. Опори тут нестаціонарні, переправа є плавучою, і в цьому її особливість”, — пояснив Корецький.
Водночас експерт наголосив, що понтонні конструкції не можуть повноцінно замінити інвентарні або стаціонарні мости. Однак у разі необхідності вони можуть забезпечити тимчасове сполучення між двома берегами.
“Замінити понтонними мостами інвентарні мости в повному обсязі неможливо. Але для збереження критичного сполучення між двома берегами такі конструкції використати можна. Я б назвав це навіть не планом B, а якимось планом C”, — зазначив доцент.
Окремо Корецький прокоментував ідею відновлення старого проєкту тунельного обходу під Дніпром. Йдеться про задум створення північного та південного обходів за допомогою підземних конструкцій, який розробляли ще в середині 1940-х років.
“Стосовно тунелю. Підняли старий проєкт, або ідею зробити північний і південний обхід за допомогою підземних конструкцій ще 1930-х — середини 1940-х років. Це було будівництво номер один, яке було фактично знищене й законсервоване. Відновлювати його — це як реконструювати стару будівлю”, — розповів він.
На думку фахівця, наразі говорити про реалізацію такого проєкту як про практичне рішення передчасно. Корецький пояснив, що будівництво тунелю є складним інженерним процесом, який потребує значного часу та великих фінансових вкладень.
“Я думаю, що зараз це навряд чи є на столі. З погляду інженера, проєктування і будівництво тунельних конструкцій — це суттєвий інженерний, часовий і, безумовно, фінансовий ресурс. Тож чи актуально це зараз? Я дуже скептично до цього ставлюся”, — резюмував Андрій Корецький.
Уже з наступного тижня у столиці планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро на випадок пошкодження наявних мостів. Також розглядають можливість спорудження тунелю під річкою.
Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію