Порцелянова казка з минулого: Музей пропаганди отримав «Курочку Рябу»
Нещодавно фондова колекція Музею пропаганди, що в місті Шепетівці, поповнилась новими музейними предметами. Мова йде про частину столового сервізу для дітей «Курочка Ряба», виготовленого на Коростенському порцеляновому заводі в 1970-х рр.
Цікаво, що це підприємство було побудоване у місті Коростень Волинської губернії (нині — Житомирської області) ще на початку минулого століття. У 1903 — 1904 рр. його заснував мануфактурник Тимофій Пржибильський, який і сам був сином колишнього власника порцелянового заводу на Волині, тому розумівся на особливостях виробництва і збуту порцеляни.
Перші партії продукції «Порцелянової фабрики Пржибильського Т. К.» були випущені в 1909 році. У той період завод не був механізованим, тож там виготовляли нефарбований столовий посуд білого кольору (бісквітну порцеляну), який експортували до Польщі та інших країн. До 1914 р. обсяги продукції сягали близько 500 000 виробів на рік.
Через початок національно-визвольної боротьби в 1917 році Т. Пржибильський виїхав до Польщі, передавши керування фабрикою своєму управителю Давиду Каштельяну. Протягом 1918 — 1920-х рр. завод був захоплений і націоналізований більшовиками, однак тоді підприємство, зазнавши руйнувань і пограбувань, занепало.
Із 1924 р. виробництво відновило діяльність після реконструкції, а в 1926 р. — отримало назву «Коростенський фарфоровий завод ім. Ф. Е. Дзержинського». До кінця 1920-х рр. там виготовляли низьковольтні ізолятори, господарчу порцеляну і столовий посуд для армії.
Під час індустріалізації відбулось технічне переобладнання і збільшення потужностей заводу, тож у 1935 р. там налічувалось 450 працівників. До того ж КФЗ став технічною базою для практики студентів Одеського художнього училища.
Після початку німецько-радянської війни і окупації Коростеня нацистами у серпні 1941 року підприємство зупинило діяльність через руйнування. Із 1945 р. випуск продукції відновився, однак капітальний ремонт заводу провели лише наприкінці 1940-х рр.
Протягом 1950-х рр. виробничі потужності КФЗ перевершили довоєнні показники, тож, окрім столового посуду, там почали виготовляти скульптурні вироби і сувенірну продукцію. Також у цей період для працівників було побудовано невеликий гуртожиток і закладено парк.
У 1963 — 1964 рр. на підприємстві з’явилась окрема ділянка для масового виробництва скульптури і сувенірів, частину з яких експортували за кордон. Протягом 1960 — 1970-х рр. завод неодноразово реконструювався задля збільшення виробничих показників. Штатні художники та скульптори часто створювали оригінальні зразки посуду і декоративної продукції, які вирізняли КФЗ серед інших порцелянових підприємств того періоду.
«Дизайн дитячого столового сервізу «Курочка Ряба» спільно розробили провідний скульптор заводу Микола Трегубов і художниця Наталія Галушко-Аксьоненко наприкінці 1970-х рр. Сервіз створювали для участі в республіканській виставці художніх виробів, тому його тираж не був масовим. До повного комплекту входили 3 пашотниці, маслянка, 2 чашки-бульйонниці, 2 тарілки і 2 миски. У наш музей було передано, напевно, найбільш яскраві елементи сервізу — маслянку у формі квочки з курчам, а також дві пашотниці у вигляді курки та півня», — розповіли у Музеї пропаганди.
Упродовж 1980-х рр. на КФЗ було задіяно близько 2 500 працівників, тому його вважали одним із провідних підприємств міста.
Після відновлення незалежності України завод став акціонерним товариством закритого типу «Український фарфор». У 1990-ті — 2000-ні рр. там виготовляли порцеляновий столовий посуд, різноманітну сувенірну продукцію, а також вироби на замовлення. Значну частину товарів успішно реалізували в інших країнах, тому підприємство було відзначене нагородами «Смолоскип Бірмінґема» (1995) та «Арка Європи» (2001).
Однак через економічну кризу 2008 року робота Коростенського порцелянового заводу була зупинена. У 2012 році підприємство, офіційно визнавши банкрутом, ліквідували, а обладнання і більшість виробів продали. Наразі в приміщенні міського палацу культури Коростеня діє музейна кімната, у якій експонується близько 600 зразків порцелянової продукції, виготовленої на заводі протягом сторіччя.
