Порятунок олігархів. Санкції ЄС проти росіян

Виключення російських мільярдерів стало результатом жорсткого політичного шантажу всередині Євросоюзу.

Рада Європейського Союзу ухвалила безпрецедентне компромісне рішення щодо режиму санкцій проти Росії: дію обмежувальних заходів подовжено одразу на 36 місяців, проте ціною цього кроку стало виключення зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

Суть компромісу та параметри обмежень

Дотепер європейські санкції, запроваджені за загрозу суверенітету та територіальній цілісності України, потребували одностайного продовження кожні пів року. Завдяки ініціативі Польщі, Литви та Естонії термін дії обмежень для понад 3000 фізичних та юридичних осіб (що включає заморожування активів, заборону на в'їзд та надання коштів) збільшено до трьох років.

У рамках цього ж перегляду Рада ЄС виключила зі списку:

- Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

-       Третю неназвану фізичну особу (ймовірно, через виграний суд).

-       Одну юридичну особу та трьох померлих осіб.

Кулуарні торги

Виключення російських мільярдерів стало результатом жорсткого політичного шантажу всередині ЄС. Франція та Словаччина наклали вето на продовження всього санкційного пакету, вимагаючи вивести з-під удару Алішера Усманова — олігарха, який має розгалужені зв'язки в російських політичних колах та безпосередньо забезпечував фінансові потоки Кремля.

Офіційний Париж пояснив свою вимогу розпливчатими міркуваннями національної безпеки. За даними Financial Times, реальна причина може полягати у спробі Франції звільнити кількох своїх громадян, затриманих в Азербайджані (хоча Баку це заперечує). У разі підтвердження, це стане першим випадком, коли звільнення європейських громадян прямо оплачується послабленням антиросійських санкцій.

Після демаршу Франції до процесу долучився Люксембург. Країна висунула ультиматум: якщо знімають санкції з Усманова, то аналогічний крок має бути застосований до Михайла Фрідмана. Фрідман судиться з Люксембургом в арбітражі на 15 мільярдів євро, і місцевий уряд побоювався, що виключення Усманова зруйнує юридичну аргументацію щодо збереження обмежень проти Фрідмана.

Позиція Латвії та перехід до національних санкцій

Латвія залишалася єдиною країною, яка до останнього блокувала зняття обмежень з олігархів. Прем'єр-міністр Андріс Кулбергс назвав ситуацію вибором між поганим і набагато гіршим — повним крахом всього санкційного режиму.

Аби не допустити скасування санкцій проти решти 3000 фігурантів, Латвія утрималася від голосування, дозволивши ухвалити 36-місячне продовження. Водночас латвійський уряд доручив МЗС негайно підготувати правову базу для запровадження жорстких національних санкцій проти Усманова та Фрідмана, щоб заблокувати їхні активи та ресурси на своїй території.

Реакція України

Українське керівництво різко засудило рішення європейських партнерів. Під час зустрічі з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку президент Володимир Зеленський назвав зняття санкцій в умовах щоденних російських атак «самовбивчим та контрпродуктивним» сигналом, підкресливши, що війни завершуються рішучістю, а не поблажками для наближених до агресора осіб.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга охарактеризував дії ЄС як ганебні. За його словами, таке рішення дало Москві відчуття безкарності та посіяло розбрат серед європейців. Глава української дипломатії закликав усі держави-члени ЄС наслідувати приклад Латвії та негайно запровадити проти Усманова і Фрідмана національні обмеження.